Квартет (Іван Крилов)

Вигадниця Мартишка,

Осел,

Козел

Та клишоногий Мишка

Затіяли Квартет заграть.

Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали

Й під липу в лузі посідали,

Щоб світ мистецтвом чарувать.

Ударили в смички,— ладу ж дарма шукать!

“Стій, братця, стій! — кричить їм Мавпа,— постривайте!

Хіба заграєм так? Інакше посідайте.

Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,

Я, прима, сяду проти втори;

Тоді вже піде музика не та:

У танець підуть ліс і гори!”

Знов сіли, почали Квартет;

А діло все не йде вперед.

“Стривайте ж, я знайшов секрет,-

Кричить Осел,— усе в нас піде ладом,

Як поряд сядем”.

Послухали Осла, поважно сіли в ряд;

А все-таки Квартет не йде на лад.

Ще гірше, ніж раніш, пішли між ними чвари

І свари,

Кому і як сідать.

Припало Солов’ю якраз там пролітать,

До нього всі вдались, як до свого спасіння:

“Будь ласка,— мовили,— таж наберись терпіння,

Допоможи Квартет улаштувать,

І ноти й інструмент зуміли ми дістать,

Скажи лиш, як сідать!”

“Щоб буть музикою, потрібне тут уміння

Та трохи тонших би ушей,-

Їм одмовляє Соловей,-

Тож, як сідати — сварки марні,

Бо з вас музики незугарні”.

Іван Крилов, переклад Ф. Скляра

Easysoftonic
EnglishFrenchGermanItalianUkrainian