Наші юні гуртківці,учасники письменницького клубу та онлайн-марафону #stayhomewritestories щасливо здолали цей шлях. Під наставництвом Оксани Шпортько та за підтримки БІБЛІОТЕКИ та інтернет-ресурсу proidei.com, з допомогою дорослих досвідчених фахівців у царині журналістики та поліграфії з придуманих дітьми яскравих історій народилася справжня книжка. Хоча її не можна потримати в руках, вона чарівно шелестить сторінками і вабить ілюстраціями. Щоб створити її, знадобилося немало творчих зусиль, тривалі відеоконференції, на яких юні учасники відшліфовували свої сюжети та стилістику.

Наскільки важливою є перша справжня книжка для юних авторів та їхніх батьків, керівниці гуртка та інших учасників проєкту, довго розповідати не варто. Але вона адресована не тільки їм. Для чого нам, дорослим, читати казки, створені дітьми?

Якщо уважно проаналізувати тексти з книжки, стає очевидним, що магістральною темою для юних авторів є шлях до дорослого життя. Описуючи його, вони найчастіше послуговуються сюжетними елементами, запозиченими із народних або літературних казок. Це, зрештою, закономірно, казка – один з найконсервативніших жанрів у світовому письменстві. Однак у творах Поліни Гачечіладзе та Марії Батечко ми вже яскраво бачимо спроби брати за основу реальні події, власний життєвий досвід. Анна Костів, розповідаючи про пригоди папуг та людей у дивовижному лісі, ділиться своїми уявленнями про важливість свободи, самостійного вибору та взаємодопомоги. Кирил Шульгін у своїй казці про пацючка Піка вже готовий розказати, що йому категорично не подобається в дорослому житті, й шукати свій спосіб покращити світ:)

Практично всі юні автори вже знають про необхідні складові успішної життєвої кар’єри – про працю та пригоди. Прочитаймо та згадаймо, як ми самі сприймали дорослість, коли ще були дітьми…