Доля американського письменника-фантаста Рея Дугласа Бредбері (народився 22 серпня 1920 року) є абсолютно унікальною навіть серед колег-літераторів. Ніхто з них не зобов’язаний у такій великій мірі публічним бібліотекам ні своїм літературним успіхом, ні навіть самим приходом у професію, як Рей Бредбері. Вперше він записався до книгозбірні Карнегі у своєму рідному місті Вокеган, штат Іллінойс ще в ранньому дитинстві. Час, проведений там, запам’ятався йому на все життя, тому саме їй Бредбері заповів всі свої особисті книжки. А у Лос-Анжелесі, куди чотирнадцятирічним підлітком Рей Бредбері переїхав разом з батьками, університетська бібліотека деякий час замінювала йому освіту у самому Каліфорнійському університеті, адже у родини тоді, у час Великої Депресії, бракувало грошей на оплату навчання.
Саме завдяки прочитаним у книгозбірні творам літературної класики, серед яких він особливо згадував Жуля Верна, Едґара По, Герберта Велса, Мері Шеллі, та сучасника – Едґара Берроуза, найбільше відомого в Україні серією книжок про Тарзана, юний Бредбері зумів віднайти свій власний жанр і стиль. Йому так припали до серця романи Берроуза про Марс та марсіан, що у дванадцятирічному віці він зважився написати власний сіквел до його “Головнокомандувача Марса”.
За збігом обставин, саме в бібліотеці уже згадуваного Каліфорнійського університету був написаний найголовніший твір Рея Бредбері – роман “451 градус за Фаренгейтом”. Письменник, який після одруження з Маргарет МакКлюр та народження донечок не міг писати вдома, винаймав там друкарську машинку. Оренда коштувала 10 центів за півгодини, і він витратив на написання спочатку новели “Пожежник”, а потім удвічі більшого за обсягом роману 9 доларів 80 центів, або 49 годин. Між іншим, він друкував на машинці абсолютно всі свої твори. Рей Бредбері пішов з життя 5 червня 2012 року.
Втім, повернімося до “451 градусу за Фаренгейтом”. Твір, що містить детальний художній аналіз загрози тоталітаризму для людської індивідуальності та суспільства загалом, переконливо стверджує: особиста свобода – це також право на власну бібліотеку, на власні читацькі та глядацькі враження та переживання, на вільне публічне обговорення прочитаного. Утопічна візія письменника у завершальній частині роману показує, як зберегти літературні здобутки людства навіть в умовах, коли вже неможливе існування книжок у звичному письмовому вигляді. Втім, вимушене повернення до усної форми поширення літератури – не утопія, а похмура реальність тоталітаризму ХХ століття. Приклади Анни Ахматової, Василя Стуса та багатьох інших наших переслідуваних поетів доводять це.
Ми в БІБЛІОТЕЦІ зі свого боку сподіваємося, що зуміли втілити майже всі мрії героїв та автора “451 градусу за Фаренгейтом” (звісно, з поправкою на нинішню пандемію COVID-19). У нас є твори і самого Рея Бредбері, і всіх його найулюбленіших авторів, а в нашому комп’ютерному класі цілком можна так само, як нинішній ювіляр у далекому 1953-му, написати власну книжку 🙂
Щоб здійснення мрій було повним, запрошуємо приходити до нас у БІБЛІОТЕКУ й брати книжки Рея Бредбері на свій формуляр. Завдяки українським перекладачам та видавцям у нас є така можливість.
Бредбері, Рей Дуглас. 451 градус за Фаренгейтом. Переклад Євгена Крижевича – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016 – 272 с.
Бредбері, Рей Дуглас, Кульбабове вино. Переклад Володимира Митрофанова – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2015. – 432 с.
Бредбері, Рей Дуглас. Прощавай, літо! – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2019. – 144 с.
Бредбері, Рей Дуглас. Марсіанські хроніки. Переклад Олександра Тереха. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2015. – 392 с.
Бредбері, Рей Дуглас. Все літо наче день один. 100 оповідань – т.1: у двох книгах – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2015 – кн. 1: 576 с. – кн.2: 592 с.
Бредбері, Рей Дуглас. Все літо наче ніч одна. 100 оповідань – т.2: у двох книгах – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016 – кн. 1: 544 с. – кн.2: 480 с.