29 серпня Україна згадує військовослужбовців та бійців-добровольців, загиблих під час наступальної операції під Іловайськом та прямого вторгнення російської армії.
Нині, через шість років після однієї з найтрагічніших сторінок російсько-української війни, ми вже маємо не тільки статті в інтернет-виданнях, а й повноцінні книжки. І хоча поява докладних історичних досліджень та проникливих художніх творів ще поки в майбутньому, БІБЛІОТЕКА має добре видані першоджерела – спогади бійців та волонтерів.
Серед них – книжка”Іловайський щоденник” бійця батальйону “Дніпро-1” Романа Зіненка. У квітні 2014 він пройшов двотижневий курс тактичної підготовки, у травні чергував на блокпостах та на залізничній станції Межова на кордоні Донецької та Дніпропетровської областей. У червні став водієм тактичного автомобіля, переобладнаного з інкасаторського броньовика. В цьому амплуа він брав участь у звільненні Маріуполя, на своїй бойовій машині він 17 серпня прибув до околиць Іловайська.
Ось так, день за днем, як і належить жанрові щоденника, Роман Зіненко описує всі події – наступальну операцію, оточення російськими військами, прорив до своїх. З гіркотою пише про те, що втрати могли бути меншими, якби наступ був грамотно підготовлений і продуманий, якби було вчасно враховано дані розвідки про вторгнення росіян.
Те, що залишився в живих і він сам, і майже всі бійці “Дніпра-1”, Роман Зіненко пояснює не тільки везінням, але й тяжкої працею та максимальним самозреченням кожного бійця. Власне, автор зізнається, що найголовнішим мотивом узятися за перо було бажання детально зафіксувати та проаналізувати бойовий досвід свого підрозділу, аби зменшити бойові втрати в майбутньому.
Очевидно, що неможливо відіграти назад поразку під Іловайськом лише військовими засобами. Так чи інакше Мінські домовленості – поки що безальтернативна система координат, в якій Україні доводиться рухатися до звільнення Донбасу. Втім, книжка Романа Зіненка нагадує, що українці більше не бояться вступати в бій з агресором, вони готові аналізувати свій бойовий досвід, навіть такий болісний та травматичний, як в Іловайську в серпні 2014-го. Ще один історичний урок, який обов’язково потрібно засвоїти – про те, з яким ворогом ми маємо справу. Забувати про це не варто, так само, як наших захисників, загиблих у “зеленому коридорі”…
Зіненко, Р. А.Іловайський щоденник [Текст] / пер. з рос. Т. В. Рассадкіної ; передм. Є. В. Положія ; фот. М. Лисейка, М. Левіна ; худож.-оформ. Л. П. Вировець. – Харків : Фоліо, 2019. – 282 с.