Письменниця Ольга Купріян черпає натхнення у своєму рідному селі Маковище на Київщині та на річці Здвиж, що протікає поруч з ним. Тому коли одного разу вона навідалася у рідні місця і побачила, що на берегах Здвижу зникли дерева і з’явилися обгризені пеньки, то вирішила, що має обов’язково написати книжку про бобрів. Через деякий час з-під її пера й справді з’явилися не одна, а одразу дві книжки про велике й чудернацьке боброве сімейство. Перша з них – “Беркиць проводжає дідуся” – адресована молодшим школярам. За задумом авторки та видавництва”Ранок”, з неї можна починати самостійне читання книжок. Ось тут розповідь про презентацію “Беркиця…”, що відбулася у БІБЛІОТЕЦІ у травні 2018 року. Ну а друга книжка – це дещо більша та розлогіша “Боброго ранку”, про яку ми поговорили на сьогоднішній онлайн-зустрічі з письменницею.
Беручись за написання книжки, Ольга Купріян не стала обмежуватися тільки бобрами, а заселила її сторінки тваринами з Червоної книги України, які могли б жити на Київщині. Як і в історії про Беркиця та його дідуся, тут теж ніби мимохідь подаються найважливіші знання з екології. Коли мова заходить про рідкісних сов-сипух, повідомляється про те, що причиною зникнення цих птахів є надмірна вирубка старих дупластих дерев у лісах. Та й загалом авторка нагадує читачам, що найбільшою загрозою для зникаючих видів флори та фауни є люди.
Але не варто думати, що “Боброго ранку” – це така собі спроба підсунути нуднуваті корисні знання замість цікавої та веселої книжки, що читається заради власного задоволення. Ольга Купріян використовує кожну нагоду, що поговорити про речі, цікаві молодшим школярам. Наприклад, про перехід бобринки-дівчинки Мартусі до бобрячого ліцею, про предмети, які там вивчають, про нових вчителів та друзів. До того ж навіть не читаючи тексту, а лишень глянувши на ілюстрації художниці Марини Шутурми, читач одразу розуміє: з почуттям гумору в родині Бобренків усе в порядку:)
Ольга Купріян – літераторка дуже досвідчена, вона бобре, тобто добре розуміє, що її книжку неминуче прочитає багато дорослих. Тому в ній заховано також суто дорослі принади, найголовніша з яких – приклад родини, всі члени якої читають книжки. Палітра широка – від вузькоспеціалізованих фахових довідників до дитячих віршиків, від детективів до підліткового наукпопу, але все те не абищо, добре написане й видане. А що Бобренки ще й записані до бібліотеки, то це вже точно не могло нам не сподобатися:)
Ще одна велика тема, докладно обговорена на нашому ефірі – секрети літературної творчості. На прикладі “Боброго ранку” та інших своїх книжок Ольга Купріян розповіла про шлях, який потрібно пройти від задуму книжки до її виходу у видавництві, про те, хто може допомогти з придумуванням влучної назви, про команду бета-рідерів та навіщо вони потрібні. Одне слово, вже настає час переглянути ролик із записом онлайн-зустрічі та ловити письменницькі лайфхаки 🙂
Купріян, О.
Боброго ранку! [Текст] : правдива повістинка з життя бобрів / іл. М. Шутурми. – Харків : Ранок, 2019. – 62 с.
Джерело зображення: Читомо