“Уявіть, що на вулиці, просто за дверима БІБЛІОТЕКИ, стоїть сумка з двома мільйонами євро, й Ви, вийшовши після нашої презентації, знайдете її”- звернувся до нашої аудиторії письменник Ілларіон Павлюк на самому початку зустрічі. Він запитав у присутніх, чи сюжет, який потенційно почне розкручуватися після цієї знахідки, буде фантазією чи фантастикою? А якщо це буде не така “буденна” річ, як торба з кешем, а, наприклад, кнопка матеріалізації бажань, як у фантаста Гаррі Гаррісона?
Героям нового роману “Танець недоумка” везе значно менше – їм дістається зовсім не модернізований варіант казкової “золотої рибки”, а реальність, яка матеріалізує всі страхи, від найменших до найбільших (привіт Стівенові Кінгові:)). Однак сюжети, які розгортаються в ній, затягують – спочатку автора, потім потенційно нас, читачів. Втім, далі Ілларіонові Павлюку довелося зізнатися, що робота над текстом була важкою, а ще до остаточного варіанту книжки увійшло заледве третина написаного…
“Ще не зустрічав автора, який би власноруч “вирубував” із свого твору такі великі шматки добре написаного тексту, винищував написане просто-таки в промислових масштабах” – зауважив літературознавець і модератор нашої зустрічі Михайло Бриних. Сам Ілларіон Павлюк пояснив такі радикальні скорочення зміною фокусу розповіді – з фантастичних світів на безпосередньо самих персонажах. Втім, за його словами, система образів теж зазнала оптимізації, під час якої, наприклад, з двох персонажів – чоловіка та жінки – було зроблено новий жіночий персонаж із залізною хваткою, холоднокровністю та іншими рисами, що вважаються чоловічими.
Ще одна складність у створенні персонажів – звільнитися від гравітаційного поля:) свого власного досвіду, іншими словами – не списувати героїв із самого себе. Ілларіон Павлюк поділився ноу-хау, як досягти психологічної різноманітності не тільки щодо позитивних, але й негативних персонажів. Також він трохи поділився підказками щодо прототипів образів своєї книжки:)
Підбиваючи підсумки вечора, модератор Михайло Бриних зауважив, що після дебюту “Білого попелу” Ілларіонові Павлюкові щасливо вдалося уникнути класичної пастки письменників-початківців – коли друга книжка ніяк не хоче писатися. Ще не завершилася презентаційна кампанія “Танця недоумка”, а вже почалася робота над третьою книжкою. “Хочу встигнути до наступного Книжкового Арсеналу” – на цій оптимістичній ноті завершилася офіційна частина вечора. Далі було неформальне спілкування та автограф-сесія.
БІБЛІОТЕКА ще не має на своїх полицях нового роману “Танець недоумка”, але ми хочемо запросити до нас читати попередню книгу Ілларіона Павлюка – “Білий попіл”, вона вже у нашому фонді.
