Шотландцеві Вальтерові Скотту пощастило стати не просто відомим далеко за межами своєї рідної країни. Без його історичних романів неможливо зрозуміти ані літературну класику ХІХ століття практично усіх країн Європи, включно з Україною, ані сучасні уявлення про історію як науку. У наші дні кожен письменник або сценарист, який береться до створення бестселера або блокбастера на історичну тематику, практично не має іншого вибору, окрім як активно користатися з мистецьких здобутків Вальтера Скотта. В академічному літературознавстві навіть широко вживається термін “вальтерскоттівський роман” на позначення справжньої революції у мистецькому відтворенні минулого, яка з легкої руки видатного шотландця відбулася в першій половині ХІХ ст. по всій Європі. Авжеж, потужна хвиля дійшла й до України, і у нас теж є класичний вальтерскоттівський роман – наприклад, “Чорна рада” Пантелеймона Куліша або “Захар Беркут” Івана Франка.

Українські школярі нині знайомляться з творчістю Вальтера Скотта у сьомому класі, за програмою із зарубіжної літератури вони мають прочитати його роман “Айвенго”. Спробуємо на прикладі цього хрестоматійного твору пояснити, що зробив Вальтер Скотт для жанру історичного роману.

Ми вже звикли до того, що в центрі прозового або кінематографічного твору про минуле має бути яскрава й драматична любовна історія. І нам важко повірити, що всього лишень двісті років у письменників, які бралися за теми з історії, з цим були величезні проблеми. Навіть якщо історичні джерела або народні легенди зберегли подробиці любовних колізій когось з історичних персонажів, дуже швидко з’ясувалося, що це так не працює. Неможливо просто взяти й белетризувати історичну хроніку або портрет діяча минулого, щоб читачі не занудьгували, так само й любовний роман, в центрі якого мали би бути відомі історичні постаті, в кращому разі був красивою казкою.

Виходило, що любовні пригоди й загалом повсякденне приватне життя заважали романістові відтворювати історію й навпаки. Щоб здолати це протиріччя, Вальтер Скотт вчинив просто та геніально. В його історичних романах історичні персонажі є не головними, а другорядними героями. Відповідно в центрі уваги – постаті, створені виключно уявою автора, але за наявними історичними даними і за загального логікою історичного конфлікту, покладеного в основу твору. Так, на сторінках “Айвенго” це боротьба між норманською та саксонською аристократією, які згодом стали на чолі нової етнічної та політичної спільноти – англійців.

Вальтер Скотт, пишучи про вигаданих головних героїв, міг абсолютно вільно наділяти їх психологічними, біографічними і навіть портретними рисами своїх сучасників. Так, прототипом образу Ребеки могла бути Ребека Грац, перша жінка-єврейка, що вступила до вищої школи в США.

Сучасним літературним критикам було доволі нескладно знайти фактологічні помилки на сторінках “Айвенго”. Більше того, за твердженням перших британських критиків роману, гостра фаза конфлікту між саксами і норманцями скінчилася ще до того періоду, про який пише Вальтер Скотт. Але його романи – не підручник з історії, в який вписано елементи мелодрами, трилера та лицарського косплею (сюжетної костюмованої вечірки). Ні, в “Айвенго” англійське порубіжжя ХІІ та ХІІІ століть – це цілком самодостатній світ, прописаний із старанною деталізацією. Європейський успіх вальтерскоттівського роману, зрештою, спричився до сплеску зацікавлення до численних допоміжних історичних дисциплін. Сучасний роман або фільм на історичну тематику – це також опрацювання великого масиву спеціальної літератури з історії костюму, зброї, звичаїв, мистецтва, техніки тощо. Відомо про наукові праці відповідного характеру, опрацьовані Вальтером Скоттом для “Айвенго” – «Повний огляд манер, звичаїв, зброї, звичок і т. д. населення Англії», «Одяг і звички англійців», «Спорт і розваги англійців», написані істориком Джозефом Страттом.

Завдяки романові “Айвенго” англійська легенда про шляхетного розбійника Робіна Гуда, виведеного у Вальтера Скотта під іменем Локслі, набула численних впізнаваних епізодів та подробиць. А сам сюжет з його легкої руки став мандрівним та інтернаціональним – українці впродовж ХІХ та ХХ ст. написали численні твори про Олексу Довбуша, кримські татари – про Аліма Айгамака тощо.

Вальтер Скотт навчив нас, як з історичного минулого створювати нові мистецькі світи, реалістичних персонажів, розуміти логіку їхніх вчинків. Сьогоднішній масовий інтерес до творів історичної тематики – свідчення практично безмежного творчого потенціалу його творчих знахідок. Читаймо Вальтера Скотта!

Джерело зображення – yakaboo.

Вальтер Скотт. Айвенго. Переклад з англ. Ірини Чернової – Харків: Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2014

Категорії: Без категорії

Повєткін Євген

ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, бібліотекар (з 2017 р.), 46 років. За освітою філолог, випускник Бердянського педуніверситету (1997 р.) і магістерського курсу з історії, теорії літератури та компаративістики НаУКМА (2000 р.)

Easysoftonic
EnglishFrenchGermanItalianUkrainian