Коли вовчик Ярчик зловив красивого метелика у весняному лісі, першою його думкою було похвалитися ним перед усіма. Але лисичка Ромашка, яка першою прийшла дивитися, нічого не могла побачити через Ярчикові лапи. Коли ж Ромашка попросила прибрати хоча б одну лапу, Метелик вилетів із свого сховку, посидів трохи на Ярчиковому вусі й полетів собі. “У мене тепер немає найкрасивішого метелика” – дорікав вовчик лисичці. “Зате тепер він є у всіх” – відповіла йому на те Ромашка.
Так починається казка “Метелик”, яку ми знайшли в збірці казок Світлани Прудник “Якби ти був добрим” і спільно прочитали на двадцять сьомому епізоді “Казкових сніданків”. Й справді, наука любити і берегти красу природи часом буває нелегкою навіть для дорослих. Але у нас усіх немає іншого вибору, якщо не хочемо жити в світі, де всі метелики спіймані, квіти зірвані, галявини витоптані й засмічені, дерева зрубані…
У казці Світлани Прудник Ярчик та Ромашка не тільки самі встигли помилуватися красою метелика, а й розказати про неї всьому лісу. А в наших юних читачів теж з’явилася чудова нагода розповідати всім навколо про красу весняних метеликів – бо вони тепер мають ось ці чудові саморобки з кольорового картону 🙂
