Складні взаємини релігійних віровчень та наукового знання – на третій зустрічі з циклу “Наука на даху”

Релігієзнавець В’ячеслав Агеєв обрав для своєї науково-популярної книжки провокативну й водночас багатозначну назву – “Релігія має померти”. “Але ж не помирає” – зауважує він, розпочинаючи нашу зустріч, і починає ділитися спогадами про мандрівку на величезний – зазвичай понад 1 млн. учасників – індуїстський фестиваль Махамахам, що раз на дванадцять років проводиться у святилищі Кумбаконам на півдні Індії. Туристів зазвичай вражає й лякає масштаб й колорит цієї події, однак релігієзнавцям годі шукати бодай трохи схожий вияв архаїчних вірувань та прямого (тобто без жодного посередництва священних книг) духовного досвіду. Попри весь вихор змін, який пронісся в цивілізації Заходу від 1445 року (часу першого письмового свідчення про Махамахам), фестиваль не тільки зовсім не змінився і не занепав – виглядає на те, що він має практично невичерпний потенціал тривати ще не одне століття.

Із радянського минулого в суспільстві закріпився стереотип про те, що філософи-релігієзнавці неодмінно мають бути атеїстами, щоб дотриматися принципу незаангажованості та позаконфесійності. Насправді все набагато складніше, констатує пан В’ячеслав, і розповідає про спеціальне соціологічне дослідження, сфокусоване безпосередньо на радянських науковцях- промоутерах наукового атеїзму. Час, що минув після розпаду СРСР, показав, що багато з них насправді був добре замаскованим віруючим, а інша частина навіть спромоглася розвинути свій атеїзм як віровчення за всіма правилами релігії. Інший дуже цікавий кейс для наукового вивчення – російське православ’я. Попри задекларовану консервативність та чітко прописані постулати, нині у головах більшості православних росіян – суцільна каша. Один дуже промовистий показник – близько двох третин вірних РПЦ погоджуються із суто католицьким формулюванням Філіокве! Справжній виклик для науки міститься і в тому, що російське православ’я всіляко намагається розвивати альтернативне релігієзнавство, яке насправді має із наукою зовсім небагато спільного.

Так чи інакше, наукове знання – це завжди цікаво, і релігієзнавство – не виняток. Релігія й досі залишається чи не найпотужнішим двигуном сучасної культури, найбільшим постачальником наративів як для високих роздумів про сенс буття, так і для модних бестселерів та блокбастерів. Незабаром шукайте “Релігію має померти” на полиці нових надходжень БІБЛІОТЕКИ!

Категорії: Без категорії

Повєткін Євген

ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, бібліотекар (з 2017 р.), 46 років. За освітою філолог, випускник Бердянського педуніверситету (1997 р.) і магістерського курсу з історії, теорії літератури та компаративістики НаУКМА (2000 р.)

Easysoftonic
EnglishFrenchGermanItalianUkrainian