Цими днями українські читачі нарешті дістануть змогу заново відкрити для себе творчість класика і теоретика сучасної світової дитячої літератури, відомого італійського літератора та журналіста Джанні Родарі. Натхненні круглою датою – 23 жовтня відзначається 100-річчя з його Дня народження – Посольство Італії та Італійський інститут культури в Україні, видавництво BookChef, перекладач Тарас Лазер та редактор Іван Андрусяк завершили півторарічну працю над новим перекладом його знаменитих “Пригод Чиполіно”.
Вийшло так, що в завершальний період Другої світової війни в Італії Джанні Родарі міцно пов’язав свою особисту долю з Комуністичною партією Італії. Він розпочав свою трудову біографію з доволі рідкісної серед чоловіків професії – вчителя початкових класів. Захоплення світом дитинства значною мірою визначило шлях Родарі в журналістиці й літературі. За все життя він так і не став професійним пропагандистом. Попри усталене в радянському літературознавстві канонічне уявлення, комуніст Джанні Родарі в своїй творчості надихався зовсім не статтями Володимира Ульянова-Леніна про партійну організацію та партійну літературу. Навпаки, його ідеї про розповідь, що взаємодіє з дитячою психікою так, як хвилі від кинутого у воду камінця грають з паперовим корабликом (праця з теорії дитячої літератури, що має назву “Граматика фантазії”), пов’язані із замовчуваними і нещадно критикованими в СРСР французькими сюрреалістами та структуралістами.
Пік популярності “Пригод Чіполіно” у Радянському Союзі припадає на кінець 50-х – початок 60-х років. Тоді, коли Джанні Родарі став частим і, як здавалося всім, бажаним гостем Країни Рад, нікому не могло спасти на думку, що текст цього та інших творів вірного італійського друга СРСР навмисне спотворювався у перекладах. Але варто трохи більше заглибитися у тогочасну непарадну радянську дійсність, і стає зрозумілим, що багато що із зображеного в “Пригодах Чиполіно” є дуже ризикованим для соцреалізму. Наприклад, як би сприйняли епізод з податком на повітря, запровадженим “фруктовою аристократією”, радянські колгоспники, яких щойно наприкінці 1950-х обклали величезними поборами за кожне дерево на присадибній ділянці або за кожну корову в сараї? Або чи мислиме для правильно вихованої радянської молодої людини протистояння із органами правопорядку, як у Новочеркаську в 1962-му, відсидка у тюрмі та підготовка постання в’язнів, як у Норильську в 1953-му? Тому-то й вийшло, що в російському та українському перекладі текст Джанні Родарі, що первісно був задуманий як комікс для підлітків, був спрощений і поданий як казочка для молодших школярів. Перекладач Тарас Лазер навів на прес-конференції приклади з тексту, як це робилося.
Гаразд, подумав автор цих рядків, якщо російський та український переклад такий неточний, чи не зазирнути до перекладу англійською? Але швидко з’ясувалося, що твори Джанні Родарі, попри здобуту в 1970-му престижну дитячу літературну премію Ганса-Христіана Андерсена, англійською майже не перекладалися. Крім самих італійців, його дитячі книжки можна читати здебільшого російською, португальською (але права продані лише до Бразилії) та китайською. Таким чином, завдяки перекладачеві, редакторові та видавництву BookChef український читач матиме такі привілеї, яких не мають навіть книголюби США чи Великобританії. Незабаром до кола поціновувачів “Пригод Чиполліно” в оновленому перекладі зможуть долучитися й читачі БІБЛІОТЕКИ 🙂
Родарі, Джанні. Пригоди Чиполіно. Переклад Тараса Лазера, ілюстрації Леоніда Владімірського. – К.: BookChef, 2020 – 80 с.