21 лютого в усьому світі відзначається Міжнародний день рідної мови (англ. International Mother Language Day). Історія цієї пам’ятної дати тісно пов’язана з боротьбою за незалежність держави Бангладеш, що межує з Індією. До 1971 року Бангладеш був східною провінцією Пакистану, і саме громадянська боротьба за права рідної бенгальської мови стала основним рушієм здобуття незалежності країни. А 21 лютого 1952 року в Дацці, столиці тодішнього східного Пакистану, поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. З часу здобуття незалежності ця дата відзначається в Бангладеш як День мучеників, а з 2000 року ЮНЕСКО встановила відзначення Дня рідної мови на міжнародному рівні.
 |
| Пам’ятник борцям за право на рідну мову на території університету Дакки, Бангладеш. Фото Карла Роля, взято з Вікіпедії |
Майже в той самий час, коли бангладешці здобували свою незалежність від Пакистану, в Україні теж розгорталася драма боротьби за права рідної мови. У 1965 році молодий науковець-лінгвіст Іван Дзюба написав працю “Інтернаціоналізм чи русифікація”. Безпосереднім поштовхом до написання цього тексту були перші арешти українських інтелектуалів-“шістдесятників”. Попри те, що автор намагався обґрунтувати необхідність захисту української мови принципами тодішньої офіційної ідеології – марксизму-ленінізму, виявилося, що відкрито надрукувати “Інтернаціоналізм та русифікацію” було абсолютно неможливо. Її поширенням зайнявся самвидав і “тамвидав” – у лютому 1968 року (між іншим, рівно п’ятдесят років тому) робота була опублікована у журналі «Сучасність». А 15 лютого 1972 року спеціальна комісія ЦК Компартії України офіційно засудила “Інтернаціоналізм та русифікацію”, після чого розпочалися репресії та півторарічне ув’язнення самого Івана Дзюби. На його захист, а також на захист української мови, особливо на сході України, піднялися Василь Стус та Олекса Тихий.
Українська мова – не єдина загрожена рідна мова в нашій країні, за яку нині відбувається запекла боротьба. У ці лютневі дні розпочалися протести проти російської окупації Криму, учасники яких виступали в тому числі й за права української та кримськотатарської мов на півострові.
Як бачимо, сьогоднішній Міжнародний день рідної мови – нагода для України підкреслити важливість солідарності з усім світом навіть у такому, здавалося б, суто національному питанні, як майбутнє української та кримськотатарської мов.