8 травня у #БІБЛІОТЕКА відбулася зустріч із двома авторками дитячих книжок Дбайливої серії, започаткованої видавництвом “Ранок” – Олесею Мамчич та Ольгою Купріян. Належність до цієї серії означає, що ці книжки дбайливо написано для найменших читачів, аби вони без надто великих зусиль могли читати їх самостійно.
З перспективи своєї дорослості нам здається, що ми добре знаємо, чим має бути ідеальна книжка для самостійного прочитання. Перед очима одразу постає видавничий мейнстрім – книжки обов’язково з віршами (іноді з красивими й мелодійними, іноді з доволі кострубатими), простою (що часто межує з примітивністю) образністю й яскравими (іноді аж занадто) малюнками. Натомість і Олеся Мамчич, і Ольга Купріян рішуче вийшли за межі осучаснених варіацій на тему Мийдодира або Тані, яка впустила в річку м’ячик.
По-перше, в обох письменниць це переконлива пропозиція малюкам читати майже ті самі гостросюжетні жанри, які не відпускають багатьох дорослих, аж поки не дочитують твори до кінця. Так, “Хто з’їв мою піжаму” Олесі Мамчич – це дитячий міні-детектив із справжнім міні-розслідуванням і навіть опитуванням свідків. А “Беркиць проводжає дідуся” Ольги Купріян – це химерне поєднання казки про стосунки між бобром-онуком та бобром-дідом та драми з приготуванням традиційних бобрових ласощів – маринованих вербових паличок. Для приготування цієї смакоти забракло лишень одного, але дуже важливого інгредієнта – гірчиці. Бобри замовили її аж в Іспанії і стали чекати, поки пароплав привезе посилку з гірчицею прямо до їхньої річки за тридцять три дні, а поки чекали, почали наганяти на себе страхи про те, що той пароплав мусить неодмінно забрати дідуся із собою. Але все обійшлося зовсім без пароплава – всього лише за три дні їхню гірчицю привезли до бобрової оселі… велосипедом!
По-друге, вражає майстерність ігрової подачі безперечно важливих і корисних відомостей і приписів, які дуже спокушають багатьох дорослих читати дітям нудні нотації. Поки ми шукаємо разом з Олесею Мамчич жовту піжаму, ми абсолютно несамохіть дізнаємося про правильні стосунки з молодшими братиками-сестричками та домашніми тваринами, а найбільш допитливі можуть поміркувати про здорове і не дуже здорове (на прикладі меню татової вечері) харчування. А щасливих бобрів з книжки Ольги Купріян, які так несподівано швидко отримали свою гірчицю, суворо застерегли, або вони не викидали скляної банки з-під неї і не засмічували ліс, а здавали упаковку на переробку 🙂
Словом, впродовж 45 хвилин нашої зустрічі наші гості – першокласники Є-школи, СШДС “Відродження” та просто наші юні читачі – переконалися, що навіть найперша самостійно прочитана книжка може бути веселою та цікавою, до того ж письменниці, які її написали – дуже класні 🙂 Цілком закономірно, що наприкінці було спільне фото із ними.
