Чеський поет, письменник, драматург Мілан Кундера – унікальна постать в європейській літературній історії ХХ століття. Розпочавши свій творчий шлях у 50-ті як палкий прихильник сталінізму, він на хвилі реформаторського руху 60-х, що увійшов до історії під назвою “Празька весна”, розпочав розвінчання й полеміку із філософськими першоосновами марксистського комунізму. Закономірним підсумком радянської агресії 1968-го та політичного розгрому реформаторів стало його вигнання із соціалістичної Чехословаччини, яке сталося 1975 року. Однак Мілан Кундера зумів органічно увійти до французької літератури, не перестаючи писати й не знижуючи творчого рівня. Власне, роман “Безсмертя” (1990) став першим його твором, тематика якого базується виключно на матеріалі життя на еміграції. Таким чином майстер слова засвідчив зрілість чеської та загалом східноєвропейської літературної традиції, адже він зумів бути цікавим читачам, вихованих на власне французьких класиках, у той числі й у жанрі філософського роману.

Книги Мілана Кундери – це складні лабіринти. Їх не можна читати, не думаючи й сподіваючись на готові відповіді від автора. Власне, їх потрібно читати для того, аби навчитися думати.

В 2020 році світ побачив твір “Безсмертя” в українському перекладі Леоніда Кононовича.

Мілан Кундера “Безсмертя” (1990)


Це один із вершинних романів автора, в якому є декілька сюжетних ліній. Одна з них висвітлює такий типовий для творчості письменника любовний трикутник.


Французький письменник і критик Філіпп Соллерс охарактеризував роман “Безсмертя” як найбільш продумане і сміливе літературне творіння Мілана Кундери. Вочевидь, так і є, оскільки працюючи над ним, він зробив філософські бесіди повноцінною складовою роману. Без них не може розгортатися сюжет.

Дві сестри, Аньєс та Лора, закохані в Поля. От тільки для першої він чоловік, батько її дочки Брижіти, а для другої — шваґер. Стосунки в родині набувають справжньої токсичності після розриву Лори з Бернаром, який був її “останнім шансом” створити сім’ю.

Інша лінія твору — це любовна історія Ґете та Беттіни Брентано. Остання втерлася в довіру до матері класика, щоб дізнатися якомога більше про німецького поета і написати книжку на основі спогадів та їхнього листування. В такий спосіб вона прагнула здобути для себе безсмертя. Та не тільки Ґете, а й інших видатних митців тогочасності Беттіна переслідувала для досягнення цієї мети. “Завдяки своїм коханням вона присутня на широкому полі європейської історії, що простягається від XVIII століття аж до половини нашого”. Непоганий спосіб залишитися в історії, чи не так?

Загалом у “Безсмерті” чимало міркувань про свободу й двозначність, правдивість і відвертість, а також про тих, хто після смерті лишається в пам’яті нащадків. Тільки якою буде ця пам’ять? “Злочинні режими створюють не злочинці, а ентузіасти, певні того, що знайшли єдиний шлях, який провадить до раю”.

Мілан Кундера

Безсмертя : роман / Мілан Кундера ; переклад з фр. Леоніда Кононовича. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. – 360 с.

Категорії: Без категорії

Повєткін Євген

ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, бібліотекар (з 2017 р.), 46 років. За освітою філолог, випускник Бердянського педуніверситету (1997 р.) і магістерського курсу з історії, теорії літератури та компаративістики НаУКМА (2000 р.)

Easysoftonic
EnglishFrenchGermanItalianUkrainian