“Не знаю, як щодо абсолютно всіх фейків, але неправдиві повідомлення, що стосуються дітей, мають спростовуватися усі”, – переконана одна із спікерок нашого вступного інструктажу з медіаграмотності для батьків, редакторка інформаційної кампанії “По той бік новин” Альона Романюк. Мотивація людей, які запускають неправдиві повідомлення в соцмережах, може бути найрізноманітнішою, але в цілому позитивні фейки-розваги, як у розглянутому нами прикладі з “перейменуванням” села Жовтневого на Запоріжжі на честь Майкла Джексона, трапляються досить рідко. Частіше такі повідомлення є зброєю в інформаційній війні й тому спрямовані на те, щоб одразу сильно вдарити негативною емоцією – тривогою, злістю, обуренням. Їхня тематика й справді переважно пов’язана з дітьми та підлітками, і якщо шквал фейків з “чорними машинами на польських номерах, що забирають дітей на органи” нині вже не тривожить, як раніше, то різноманітні історії про наркотики-“цукерки” в школах постійно в тренді. А між тим існують всього три простих дії, які допоможуть успішно виявляти й спростовувати брехню в мас-медіа. Достатньо лишень вимкнути емоції, знайти або дочекатися офіційного підтвердження або спростування, докопатися до першоджерела інформації. Докладніше про це тут.

Фейки – далеко не єдиний механізм завдавання шкоди за допомогою мас-медіа. Менш масовим і помітним, натомість з набагато більшою руйнівною силою є цькування в месенджерах та соціальних мережах – кібербулінг. Про суть цього явища та боротьбу з ним говорила комунікаційна менеджерка правозахисного департаменту Docudays UA Ірина Сидоренко. На відміну від цькування в офлайні, кібербулінг часто буває складніше виявити, а для боротьби з кривдником потрібні надзвичайні зусилля правоохоронців та технічних спеціалістів. Втім, саме медійна обізнаність батьків може виявитися вирішальною для успішного захисту: важливо, щоб у дітей не було сумнівів, що батьки “в темі” щодо соцмереж та неприйнятного контенту в них, що вони – найперші, до кого варто звертатися в разі будь-яких проблем в онлайні.

Не секрет, що найбільше загроз у Мережі для дітей і підлітків пов’язані з різними формами сексуальної експлуатації. Дар’я Чекалова, експертка проекту #stop_sexтинг з Офісу Уповноваженого Президента у справах дитини, дала їхню класифікацію та алгоритми протидії. Спектр дій та практик виявився доволі широким, від пояснення дітям особливостей політики конфіденційності в популярних соцмережах до правил спілкування та обміну медіаконтентом. Окрему увагу було приділено явищу, яке називають англомовним запозиченням сексторшен – виманювання інтимних фото для подальшого шантажу. В арсеналі протидії йому – жорсткий тролінг зловмисників, який практикують, наприклад, у Канаді в рамках державної інформаційної кампанії.

Від імені співорганізатора заходу – порталу свідомих батьків 4mama – модераторка й головна редакторка інформаційного ресурсу Оксана Шевченко заохочувала книжковими подарунками учасників дискусії – авторів найцікавіших запитань до спікерів.

Категорії: Без категорії

Повєткін Євген

ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, бібліотекар (з 2017 р.), 46 років. За освітою філолог, випускник Бердянського педуніверситету (1997 р.) і магістерського курсу з історії, теорії літератури та компаративістики НаУКМА (2000 р.)

Easysoftonic
EnglishFrenchGermanItalianUkrainian