Коли у нашому просторі Events/Події стартувала зустріч із письменницею Ольгою Купріян та головредом журналу “Однокласник” Наталею Степанчук, дуже швидко з’ясувалося, що телесеріал “Школа”, одним з авторів якого є пані Ольга, таки “зачепив” наших гостей – старшокласників школи №41 та Гімназії ім. Михайла Драгоманова. Вони відмітили, що правдоподібність сюжетних ліній та якість акторської гри бажають багато кращого. Ольга Купріян із цим категорично погодилася й розказала, чим саме обраний серіальний формат був незручний їй як авторці сценарію. Найбільших траблів було два – по-перше, потрібно було переробляти для серіалу чималий вал новин про різні надзвичайні події в школах ( а там і наркотики, і бійки, і все інше, пов’язане з підлітковою злочинністю); по-друге, досить важко розкривати окремі характери за такої кількості персонажів (а, нагадаємо, там в об’єктиві ціла школа). Тому поява книжки “Щоденник Лоли” на матеріалі, що лише частково увійшов до телепроекту, була цілком закономірною.
Втім, закономірними були й два незручних запитання, на які авторці довелося давати відповідь: “Чому Лола?” і “Чому щоденник?” Щоб розібратися із ними, Ольга Купріян мусила, по-перше, згадати саму себе у п’ятнадцятирічному віці, по-друге, досконало зануритися в сучасний підлітковий Instagram та інші соцмережі. Дуже непросто було полюбити саму стервозну Лолу – її типаж у реальному житті радше неприємний, аж до відрази. Чого варте постійне Лолине намагання розкрутити друзів, подруг і навіть учителів на відвертість, взамін впарюючи різний фуфел про себе саму (вона, до речі, вже добре знає, як це робиться в Instagram). Щоб полюбити Лолу, треба було зробити її образ складнішим і неоднозначним , – власне, для цього їй і знадобився щоденник від її імені.
Розгорнувши книгу, читачі можуть легко переконатися: жанр щоденника в оповіді про Лолу не тільки найбільш вдалий, він – єдино можливий. Тільки так можна розгледіти, що насправді стоїть за Лолиною медійною гіперактивністю. І підліткам, і дорослим читачам є нагода побачити, чим це все може скінчитися та порозмірковувати над тим, як спрямувати руйнівну енергію початкуючої, проте небезпечної маніпуляторки в мирне русло.
Наприкінці зустрічі у всіх присутніх була можливість побачити, як Лола та її творчиня починають перетворюватися на “дівчат з обкладинки” – їхнє фото прикрасило жовтневий випуск журналу “Однокласник”. Головна редакторка Наталя Степанчук розповіла, що в ньому є ще цікавого, крім Лолиного інтерв’ю:)
Наша зустріч вийшла дуже оптимістичною. Гості-старшокласники продемонстрували готовність не тільки споживати якісний україномовний підлітковий контент, а й обговорювати, поширювати його, навіть самим долучатися до його творення. Тому щиро сподіваємося, що незабаром у Лоли з’являться достойні конкуренти:)