Казкові сніданки, епізод перший. Велика мрія і маленькі собачі радощі

Починаючи проект “Казкові сніданки”, ми постаралися знайти для дебюту таку казку, що розвеселить, захопить, дасть можливість і пофантазувати, й погратися.  Само собою, це була цілком нова казкова історія не тільки для дітей, а й для дорослих. #БІБЛІОТЕКА шукала і знайшла таку книжку. Це казкове оповідання австралійської письменниці Аманди Грехем “Чаппі. Історія про справжнього собаку”, чудово проілюстроване художницею  Донною Гайнел.

Чаппі – звичайний коричневий пес, який жив у зоомагазині і дуже мріяв знайти собі нових друзів та новий затишний дім. Спостерігаючи, як відвідувачі крамниці жваво розкуповували кролів, змій, папуг, рибок,  Чаппі робив усе, щоб стати схожим на них. Гості нашого першого казкового сніданку могли побачити на великих яскравих ілюстраціях, як кумедно це в нього виходило. Зрештою, коли не допомогло ані поїдання моркви, ані зміїне сичання, ані занурення до акваріуму, пес майже занепав духом. На щастя, саме тоді й знайшлися нові господарі, які взяли Чаппі до себе таким, яким він був – собакою, якому дуже хочеться погризти м’які домашні капці.

Чаппі – це звичайний коричневий собака, який вчиться пишатися тим, що він собака
Але це давало йому непросто. Спочатку мусив зрозуміти, що йому не стати кролем, навіть якщо харчуватися самою морквою
Потім побачив, що йому не стати рибкою, навіть якщо запхати голову до акваріуму
Нарешті, коли він уже майже розчарувався…
…його знайшла нова господиня!
Діти зручно вмостилися на килимку…
аби послухати історію Чаппі…
…й собі пограти м’яким іграшковим песиком.
Потім вони сіли за столи, взяли до рук кольоровий картон і клей…
зробили кумедного висловухого Чаппі…
…й сфотографувалися з ним на пам’ять!

Після щасливого завершення історії Чаппі ми разом з нашими юними гостями взялися до кумедних саморобок на собачу тематику. Отож із повним правом можна заявити – маленькі собачі радості сьогодні були не тільки в Чаппі (належні йому м’які капці він у кінці книжки таки погриз, можете не сумніватися :)), а й у всіх – і в дітей, і в бібліотекарів!

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *