Книжковий виклик відеоіграм. Серія про П’єра-детектива лабіринтів створює ігрову реальність, недоступну екранам ґаджетів

Книжковий виклик відеоіграм. Серія про П’єра-детектива лабіринтів створює ігрову реальність, недоступну екранам ґаджетів

Вімельбухи для дорослої та підліткової аудиторії, що передбачають виконання квестових завдань – цікавий видавничий винахід. Проте тільки час покаже, чи зможуть вони на рівних конкурувати з відеоіграми для електронних ґаджетів.

Вімельбухи – квести серії про П’єра-детектива лабіринтів – література дещо незвичайна. Справа навіть не тільки у великому форматі – далеко не на кожній полиці можна розмістити цю книжку. Й не в тому, що історію, про яку вона розповідає, потрібно не читати, а розглядати – україномовний читач поступово звикає до вімельбухів. Сміливе новаторство творців серії про П’єра, його подругу Кармен та злодія-фантома Містера Ікс — у справжньому геймплеї!

Написати у двох словах, що охоплює поняття “геймплей”, доволі складно. У середовищі фахівців з медіа цей термін з’явився порівняно нещодавно, тому тлумачиться доволі широко й розпливчато. Проте якщо уявити, що на основі якої-небудь гри (реальної або віртуальної — різниці великої нема) будуть знімати ігрове кіно (а прикладів цього, між іншим, вистачає), то геймплей обов’язково стане основою сценарію. Якщо ігрові завдання ілюстрованих дитячих книжок переважно прямолінійні (виконав дію — отримав результат — ти молодець, ура), то комплекс ігрових завдань книжок про П’єра-детектива лабіринтів величезний і розгалужений. Власне, саме тому й напрошується аналогія з повноцінним геймлеєм віртуальної відеогри.

Чому великий колектив творців вімельбуха про П’єра на чолі з художником Хіро Каміґаки та автором тексту Чіхіро Маруямою вирішив втілити цей геймплей не у відеогрі, а в книжці? Фанатам-геймерам це й справді зрозуміти нелегко — ні динаміки, ні можливості грати від першої особи, та й інтерактивність дуже й дуже скромна. А проте в цьому рішенні теж є свої переваги.

Перша з них — уже згаданий вище формат сторінок та абсолютно недоступні для електронних екранів можливості деталізації. Навіть якщо уявити собі суперкрутий Ipad з таким самим велетенським екраном і усіма патентованими фішками заради кристальної чіткості зображення, все одно він буде занадто яскравим і втомить очі за лічені хвилини. Про звичайні бюджетні смартфони й планшети й говорити годі.

Відтак книжки про П’єра-детектива лабіринтів виграють за рахунок гігантських (у порівнянні з гаджетами) ігрових просторів, які можна оглядати в довільному порядку, зовсім не думаючи про прокрутку. Сповільнення темпу проходження квестів автори теж уповні використали на свою користь, щедро наситивши сторінки безліччю смішних сценок.

Звісно, що переповідати їх тут немає жодного сенсу. Тому запрошуємо до нас у #БІБЛІОТЕКА, щоб узяти ці вімельбухи на свій формуляр:)

Книжкова серія про П’єра-детектива лабіринтів уже на виставковій поличці у #БІБЛІОТЕКА
Будь-яка гра починається з правил
Музейники, звісно, будуть у шоці, побачивши цей гармидер. Але П’єр та його подруга Кармен, здається, не дуже збентежені
На цій сторінці миволі відчуваєш себе поліцейським – очі немов самі собою починають шукати порушників суворих правил для відвідувачів кав’ярні
Зліва від мосту висока вежа під червоним дахом. В ній розташувалася міська бібліотека Опера-сіті. Читаймо мерщій написи на стінах – вони нас у #БІБЛІОТЕКА дуже потішили 🙂
Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *