Маленька Кіка-Міка із книжки литовської художниці-ілюстраторки та дитячої письменниці Ліни Жутауте “Кіка-Міка, у якої втекли вуха”* ще до пуття не розуміє, для чого людям вуха. І тому раз у раз забуває користуватися ними! Її не можна докликатися на сніданок, обід та вечерю, на прохання прибрати іграшки, помитися у ванні та йти спати вона ніяк не реагує… А коли мама засумнівалася, чи взагалі їй потрібні вуха, якщо вона миттєво забуває все почуте, й почалася ця неймовірна пригода.
Слід сказати, що коли книжки для дітей беруться писати художники-ілюстратори, результат часто виявляється дуже веселим та креативним. Ми ж бо добре пам’ятаємо Александра Штеффенсмайєра з його книжками про бешкетну корову Лізелотту – “Лізелотта не може заснути” та “Лізелотта ховається” 🙂 От і Ліна Жутауте, замість занудно повчати, як погано дітям бути неслухняними, перетворює історію про Кіку-Міку на веселий квест з елементами маскараду. На десятому епізоді “Казкових сніданків” не тільки діти, а й дорослі із захопленням шукали на малюнках вуха-втікачі – й дуже тішилися, коли знаходили. А потім всі разом узялись до саморобки й заплели Кікі-Міці коси 🙂
Так виглядає авторка – литовська художниця й дитяча письменниця Ліна Жутауте
_________
* Жутауте, Ліна. Кіка–Міка, у якої втекли вуха / Ліна Жутауте ; пер. з лит. Дмитра Чередниченка. — К. : Знання, 2018