Переважна більшість нинішніх юних художників починають свій шлях у живописі з гуаші. Ця техніка найкраще підходить для початківців – непрозорі шари фарби, що дає змогу легко виправляти помилки; густа консистенція, завдяки якій можливі різні варіанти заповнення кольором. На відміну від олійних фарб, гуаш можна розводити водою й малювати на папері. Тому картини, виконані гуашшю, можна було побачити практично на кожній виставці юних художників, які за останній рік відбувалися в БІБЛІОТЕЦІ в рамках проекту “Митець інкогніто”.
Втім, нинішня виставка робіт юної художниці Меланії Самолюк демонструє нехарактерне для початківців серйозне та вдумливе ставлення до гуашевої техніки. В її картинах майже відсутнє наївне дитяче прагнення “зафарбовувати” об’єкти, деталі та площини однорідними яскравими тонами, взятими просто з баночки. Натомість є приманна сучасному “дорослому” живописові гра з густиною та насиченістю фарби, використання широких мазків різної форми. Меланія Самолюк не боїться накладати яскраві кольорові асоціативні плями просто на майже закінчене зображення, створюючи майже оптичні багатовимірні ефекти. Складається враження, що художниця знає секрет, як відпустити на свободу свої фарби й у результаті отримати не хаос, а віночок історій, які, немов джини, чекали свого часу під кришечками баночок.
Запрошуємо до БІБЛІОТЕКИ в простір Мистецтво/Art, вернісаж іще триває:)
