Всім лісовим звірям було дивно бачити такого Зайчика такого фіолетового кольору. Це, мабуть, іграшка, якій потрібно повернутися до дітей, які без нього сумують – думала Мама-зайчиха. Це лише іграшка – розчаровано мовили лісові хижаки, Вовк та Сови. “Привіт, Зайчику! Ти знайшовся. Після життя в лісі, пригод і небезпек ти повернувся до нас” – сказали Діти.
Вихованці молодшої групи театральної студії “Зоряні діти” у п’єсі Лесі Мовчун “Фіолетовий зайчик”показували своєю грою різницю між поняттями “іграшковий” та “несправжній”. Їхня керівниця й режисерка Зоряна Цвик не боїться ставити перед ними складні акторські завдання – й спільно з ними досягати результату.
У старших вихованців було не менш складне завдання – інсценізація. Уривок із прозового чи поетичного тексту потрібно було перетворити на сценічний монолог й самим зіграти його. Так на нашій сцені з’являлися Аліса з “Аліси в Дивокраї” Льюїса Керрола, Лис з “Маленького принца” Антуана Сента-Екзюпері й навіть Кіра та пес Мані з книжки “Пес Мані, або Абетка грошей” сучасного німецького автора Бодо Шефера.
Театральне мистецтво невід’ємне від уміння грати на сцені. Юні актори відчули, що є істотна різниця між приміщенням “рідної” театральної студії й публічною сценою. Але вони не розгубилися й прийняли цей виклик. БІБЛІОТЕКА вітає їх із першим сценічним успіхом!
