…Перші дві місії NASA з висадки астронавтів на поверхні Марсу “Арес-1” та “Арес-2” відбулися так, як у золотий вік освоєння космосу. Команда хлопців і дівчат сідала в космічний корабель, впродовж двох, максимум трьох тижнів виконувала на Марсі наукову програму й поверталася на Землю героями. Але місія “Арес-3” пішла не так уже на шосту марсіанську добу. Нещадна піщана буря, що загрожувала перевернути злітний модуль, змусила астронавтів до екстренної евакуації, настільки спішної, що не було змоги забрати тіло бортмеханіка та дослідника-біолога Марка Вотні. Всі бачили, що марсіанський буревій жбурнув на нього велетенською антеною, уламок якої стирчав з його нерухомого тіла. І лише коли решта членів місії уже були на зворотному шляху назад до Землі, з’ясувалося, що Марк Вотні не загинув. Однак в нього практично немає шансів дочекатися місії Арес-4, щоб повернутися додому. Хіба що спробувати кілька екстремальних рішень і подивитися, чи спрацюють вони…
Книжка американського письменника Енді Вейра “Марсіянин” – не тільки сучасний “марсіанський” варіант вічного сюжету “Одісеї” – тривале й виснажливе повернення додому через незнані і негостинні світи. Це ще також історія про вузеньке вікно можливостей, яким за всяку ціну потрібно пройти до кінця. На п’ятистах сторінках роману порятунок Марка Вотні не раз висітиме на волосинці, хоча твір не є стовідсотковим технотриллером. Поруч із драматичними моментами – майже ідилічні періоди, коли головний герой байдикує і днями дивиться телесеріали сімдесятих років, а також весь спектр емоцій, які щоразу супроводжують короткі сеанси зв’язку між Космосом (станцією на Марсі й космічним кораблем) та Землею. Книжка не дає якихось вражаючих марсіанських краєвидів, але все ж максимально знайомить читача із Червоною планетою та перспективними технологіями міжпланетних перельотів, наскільки це можливо в книжці без ілюстрацій. Окремо варто відзначити добрий український переклад Віри Назаренко.