Серед тематичних і меморіальних дат, встановлених згідно з рішеннями Організації Об’єднаних націй, Міжнародний день миру 21 вересня має особливе значення. Це добра нагода нагадати урядам та громадянському суспільству різних країн про основоположні цілі, заради досягнення яких і було створено ООН майже 76 років тому. Йдеться насамперед про досягнення і збереження довготривалого миру шляхом створення дієвих механізмів врегулювання збройних конфліктів.
В наші дні багато говорять про неефективність інструментів ООН у запобіганні війнам. На жаль, у ході російської агресії в 2014 році в цьому довелося пересвідчитися й Україні. Попри те, що російська окупація та анексія Криму були засуджені резолюцією Генасамблеї ООН ще 27 березня 2014 року, за сім з половиною років з того часу не відбулося жодних ефективних заходів з повернення Криму та Донбасу, захопленого російськими бойовиками. Однією з причин такого стану речей є присутність та неабиякий вплив держави-агресора та його союзників в керівних органах Організації Об’єднаних Націй. Світова спільнота добре запам’ятала вето на резолюцію Генасамблеї про покарання винних у збитті пасажирського авіалайнера над окупованим російськими бойовиками Донбасом 17 липня 2014 року, накладене Російською Федерацією.
Втім, коли мова заходить про миротворчу діяльність ООН, можна назвати й чимало позитивних прикладів. Чи найбільш ефективними виявилися миротворчі операції під егідою цієї міжнародної організації, в яких з 1992 року бере участь Україна. У понад тридцяти місій були і є різні цілі й мандат, відповідно різною була й чисельність залученого миротворчого військового миротворчого контингенту. Найнижча сходинка – це спостережні місії, наприклад в окупованому Росією Придністров’ї, в них, як правило, беруть участь кілька десятків військовослужбовців. Наступний рівень – гуманітарні кампанії з підтримки й захисту мирного населення у зоні збройних конфліктів. Найбільш відомими місіями такого плану з участю України були операції в Грузії у 1993 році, у Державі Кувейт у 2003 році, в Ефіопії та Еритреї у 2004-2008 роках тощо. Нарешті, українські військовослужбовці брали участь також і в операціях з примусового розведення сторін збройного конфлікту, як, наприклад, в Іраку впродовж 2005 – 2008 років.
Участь у миротворчих контингентах ООН по всьому світу виявилася потужним позитивним фактором, який посприяв швидкому відновленню боєздатності Збройних сил України в період агресії Російської Федерації, що розпочалася у 2014 році. Зокрема, завдяки цьому вже в початковий період війни у нас вже були офіцери з бойовим досвідом. Особливо це стосувалося пілотів-вертольотників у перші тижні боїв під Слов’янськом, багато з яких були учасниками миротворчої місії в Демократичній республіці Конго.
Через потужну військову та дипломатичну протидію Росії нині, на жаль, неможливо запланувати, організувати й здійснити ефективну миротворчу місію ООН на окупованих українських територіях. Однак це не означає, що дипломатичні й гуманітарні можливості міжнародного тиску на агресора в рамках ООН цілковито вичерпані. Так, уже завтра, 22 вересня 2021 року з трибуни 76-ї Генеральної асамблеї ООН виступатиме Президент України Володимир Зеленський, який має намір оголосити про нові миротворчі ініціативи. Найголовнішою з них є розширення діяльності Кримської платформи, покликаної давати дипломатичну відповідь на порушення українського суверенітету та прав людини на окупованому Росією півострові.
Міжнародний день миру нагадує усій світовій спільноті про складність і багаторівневу структуру зусиль, спрямованих на припинення кровопролиття й збройних протистоянь. В ній знаходиться місце як символічним церемоніям, таким, як традиційна Хода миру, так і цілком реальним судовим вирокам, які виносить одна з інституцій ООН – Міжнародний кримінальний суд у Гаазі.
Як українські громадяни можуть підтримати миротворчі зусилля ООН? Для цього потрібно зусилля державної влади та громадських інституцій, спрямовані на протидію агресорові, а також недопущення легалізації наслідків вчиненої агресії. Докладніше про це – у зверненні Президента України щодо безпекової ситуації в Україні від 20 квітня 2021 року. БІБЛІОТЕКА активно й систематично бере участь у реалізації загальнонаціональної політики, спрямованої на збереження миру та протидію агресії Російської Федерації.