Влаштувати вечірку нам допомогли студенти Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв

Андріївські вечорниці, що втретє відбуваються у бібліотечному просторі Події/Events, яскраво нагадують усім, що етнографічний матеріал, свого часу зібраний, записаний та каталогізований науковцями, потрібен нинішній молоді аж ніяк не тільки для здачі університетських іспитів з фольклору. Звісно, кусання калити, різноманітні ворожіння, співи, танці, а ще смачне частування – це вже саме по собі створює веселий та розкутий настрій. Втім, цього разу ми не обмежилися етнографічним матеріалом й несподівано забрели до царини суміжної наукової дисципліни – антропології. Про те, що вчені цього фаху – дуже веселі люди, які не цураються жартів ні про свій предмет, ні про самих себе, БІБЛІОТЕКА свого часу дізналася з книжок письменниці й професійної антропологині Марини Гримич. На Андріївських вечорницях-2021 завдяки студентському дуетові з факультету сценічного мистецтва КМАЕЦМ ми пішли далі, до класичних першоджерел. Зірковий драматург 1920-х років Микола Куліш, створюючи комедію “Мина Мазайло“, теж не втримався від “антропологічних” жартів – так у п’єсі з’явилися знамениті “українські” індекси черепа (!) Улі Розсохи, які з немалим завзяттям береться вимірювати фанат українізації Мокій Мазайло. Поєднання живої української мови, молодості, закоханості та доброго гумору на сцені виглядало просто фантастично!

Уля: А я по книжку до вас.
Мокій: По яку?
Уля: — По яку? Взагалі по українську книжку.
[У Мокія забриніло в грудях]
Уля: А скажіть, як буде по-вкраїнському “чулки з розовой каемкой” ? Отакі, як у мене. Ось…
Треба українській неписьменності берега дати! Ах, Улю. Як ще ми погано знаємо українську мову. Кажемо, наприклад: потяг іде третьою швидкістю, а треба — поїзд третім погоном іде. Погін, а не швидкість. А яка ж вона поетична, милозвучна, що вже багата…

А далі настала черга панові Калитинському братися за коромисло, а панові Коцюбинському – сідлати коцюбу. Адже хоч-не-хоч, а вечорниці на Андрія без кусання калити не відбудуться. Тож панові Коцюбинського довелося продемонструвати спритність, аби дострибнути до неї 🙂

Пан Коцюбинський отримав інструктаж…
…і взявся до справи!
Не думайте – пані Коцюбинська в нас теж була. Ще й яка завзята!

А далі до справи взялися наші ворожки. Цього вечора ворожили з мішечком, квасолею і корабликом. Звісно, кожен сам для себе визначав ступінь серйозності у ставленні до відповідей на запитання про майбутнє, отриманих у такий спосіб 🙂 А проте БІБЛІОТЕКА все ж не сумнівається в правдивості відповіді на своє запитання – так! читачів у 2022 році у нас буде ще більше!

Рахуємо квасолинки, щоб знати напевне – так або ні
А тут потрібно зазирнути під кухлик
Магічні властивості горіхового кораблика:)
Що в мішечку – ключ або перстень?

Звісно, танці у нас цього разу теж були:) Жіночий танцювальний ансамбль Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв подарував глядачам хореографічну композицію на українську народну пісню “Цвіте терен”.

Завершилися наші Андріївські вечорниці пісенною лірикою у виконанні Єлизавети Момот

Нарешті після сценічної програми в нас і почастунок був 🙂

Про Андріївські вечорниці-2019 читайте тут

Про Андріївські вечорниці-2020 можна прочитати тут

Категорії: Без категорії

Easysoftonic