Сьогодні, 25 лютого Україна відзначає 150-річчя з дня народження поетеси, драматургині, перекладачки, наукової та громадської діячки Лесі Українки. Її ім’я у нашій суспільній свідомості пов’язується насамперед з драмою-феєрією “Лісова пісня”, зокрема, в статті про Лесю Українку в українській Вікіпедії вона названа її вершинним твором. Сучасні школярі вивчають “Лісову пісню” за програмою 10 класу. Чи легко їм зрозуміти, що, власне, відбувається у стосунках Лукаша та Мавки? БІБЛІОТЕКА спробує допомогти 🙂
Про що, власне, “Лісова пісня”? Автор цих рядків ще пам’ятає дуже дивне з погляду сьогодення визначення тематики твору в своєму шкільному підручнику. “Засудження дрібновласницької психології матері та Килини та слабкохарактерності Лукаша” – писалося там. Таке формулювання – свого роду перепустка до радянського літературного канону, частиною якого було зроблено Лесю Українку. Втім, нині вже цілком очевидно, що “Лісова пісня” зовсім про інше. Мавка має цілковиту свободу, вона наділена абсолютним естетичним чуттям, не кажучи вже про те, вона знає та може розповісти всі таємниці природи. Але втілити все це у довершеному творі мистецтва – мелодії сопілки – до снаги тільки Лукашеві, який всього лиш смертна людина, заклопотана, обмежена, має слабку волю й характер (тут автори радянських підручників мають рацію).
Отже, Леся Українка в “Лісовій пісні” пише про мистецтво і ні про що більше. Те, що ми називаємо реальністю – теж складова безмежного мистецького світу.
Чому ліс, чому пісня, чому Мавка? Кожен, хто читав “Лісову пісню”, відзначає, як старанно прописані у ремарках краєвиди лісу та озера, як багато на її сторінках народних вірувань Волині. Втім, тут теж не все лежить на поверхні. Леся Українка уважно стежила за творчістю європейських літераторів-модерністів, а твір одного з основоположників символізму, бельгійця Моріса Метелінка “Неминуча” навіть переклала українською. Очевидно, що ліс у неї – теж символ, до того ж давній – і в народних казках, і в багатьох класиків літератури це пограниччя між світом живих і померлих. Відтак пісню цього лісу може створити тільки Лукаш – той, хто знає про обидва світи, хто живе з усвідомленням неминучості своєї смерті. Безтілесним і безсмертним істотам, таким, як Мавка, це недоступне.
Що не так із Лукашем? “Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись” – докоряє Лукашеві Мавка. Не одне покоління школярів писали твори за “Лісовою піснею”, намагаючись розкрити зміст цих гірких слів. Що ж засмучує Мавку?
Ні, вона не вимагає буквально від Лукаша грати на сопілці замість лагодити огорожу (хто читав, той пам’ятає цей епізод). Її засмучує прохолодне ставлення до натхнення й творчості. Так, навіть найгеніальнішим митцям часом доводиться відволікатися на буденні справи, але Мавка не розуміє, як можна знецінювати дар творити музику, що зачіпає до глибини серця.
“Лісова пісня” – песимістичний твір? І так, і ні. Справді, драма-феєрія не має гепі-енду. Але у мистецтві так буває, що авторський задум може вийти за межі сюжету, навіть за межі тексту твору. Леся Українка вірила, що її “Лісова пісня” рано чи пізно побачить сцену (первісно це твір для читання), а це означає взаємодію з режисером, сценографом, художником по костюмах, акторами, іншими словами, розкриття та нову інерпретацію творчого задуму. Втім, найголовнішою залишається взаємодія з читачем (глядачем), який уважно аналізує драматичний конфлікт і всіма шляхами шукає з нього позитивний вихід.
Якщо після цих рядків Ви згадаєте свої шкільні враження про “Лісову пісню” й захочете заново її прочитати, значить, оптимізм Лесі Українки все-таки переміг:)
БІБЛІОТЕКА запрошує на онлайн-презентацію книжки Наталки Малетич “Мандрівний клубочок”, яка розповідає про життя творчість Лесі Українки у дуже сучасному форматі: читачі немовби відкривають її профіль в одній з популярних соцмереж – із списком друзів, картою подорожей, фотографіями, навіть уподобайками прочитаних книжок, переглянутих вистав, прослуханих музичних творів. “Мандрівний клубочок” Наталки Малетич схвально оцінила авторка фундаментального дослідження про життя та творчість Лесі Українки “Notre Dame d’Ukraine” Оксана Забужко, що означає однозначну рекомендацію до перегляду та читання 🙂
Українка, Л.
Лісова пісня [Текст] : драма-фієрія в трьох діях. – Харків : Фактор, 2004. – 127 с.
Забужко, Оксана Стефанівна.
Notre Dame d’Ukraine [Текст] : Українка в конфлікті міфологій / обкл. Л. Кравченко. – Вид. 3-є. – Київ : Видавничий дім “КОМОРА”, 2018. – 655 с.
Малетич, Наталка
Мандрівний клубочок. – Ілюстрації Маші Фої, Науковий редактор Ігор Цеунов — Київ: Портал, 2021. — 152 с.