У лісових звірят, як і в людей, дитяча дружба відрізняється від дорослої. Їжачок та Соловейко – дуже різні, але саме їм судилося стати друзями дитинства. І попри те, що Соловейко разом із своєю родиною восени полетів до теплих країв, а Їжачок взимку спав у норі під листям, спогад про цю дитячу дружбу зберігся…
У книжці “Їжачок та Соловейко” Юрія Ярмиша та ілюстраторки Юлії Мітченко, яку ми спільно читали на двадцять третьому епізоді “Казкових сніданків”, розповідається про все найкраще, що трапляється навесні. Це й перші теплі дні, і пробудження від зимового сну, яскраві й запашні весняні квіти, несмілива зелень на гілочках і, звичайно ж, мелодійний солов’їний спів. Дружба Їжачка та Соловейка теж почалася в чарівному весняному лісі. Між іншим, їжаки у київських лісах і парках уже прокинулися від зимового сну, а до прильоту солов’їв та інших перелітних птахів з теплих країв залишилося вже зовсім трохи. Щоб чекати весняного буяння квітів та пташиного щебетання було легше, ми зробили ось таких пташок з кольорового паперу:)
