Ще у передмові авторка зізнається: ” Щиро вважаю, що можна нескінченно робити три речі: споглядати, як горить вогонь, милуватись, як тече вода, і слухати химерні оповідки про місто над Дніпром”. Під час нашої онлайн-зустрічі ми поговорили, звідки ці оповідки беруться, чому кияни дедалі більше цікавляться міськими легендами та переказами та охоче діляться ними з гостями міста, передають із покоління в покоління. Саме так, від свого батька Тетяна Стрижевська й почула чималу частину матеріалу “Химерного Києва” – він іще школяркою привів її до Софіївського собору і розказав про графіті (написи) на його стінах, що збереглися з ХІ століття, про Анну Київську та Ярослава Мудрого, про дзвіницю, що є перлиною нашого бароко…

Легенди та оповідки – напевне, найбільш універсальний засіб осмислення міського ландшафту, архітектури, навіть повсякденного побуту. Як втілюються у київських особняках середмістя естетичні уподобання та честолюбство їхніх колишніх власників та архітекторів? Які моторошні таємниці ховають у собі місцевості та споруди із недоброю славою? Або, навпаки, як виникли та збереглися київські святині? На який рік найкраще запрограмувати машину часу, якби вона існувала? запрошуємо до перегляду відео з нашої онлайн-зустрічі, щоб дізнатися:

Стрижевська, Т.
Химерний Київ [Текст] : легенди, лякачки та цікавинки / іл. AVE. – Київ : Портал, 2020. – 98 с.

Категорії: Без категорії

Повєткін Євген

ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, бібліотекар (з 2017 р.), 46 років. За освітою філолог, випускник Бердянського педуніверситету (1997 р.) і магістерського курсу з історії, теорії літератури та компаративістики НаУКМА (2000 р.)

Easysoftonic
EnglishFrenchGermanItalianUkrainian