БІБЛІОТЕКА дякує авторові та видавництву ДІПА за добрий книжковий подарунок нашим читачам

Такої книжки, як “War.ru” письменника і кінорежисера-документаліста Юрія Руденка, українська громадськість вже зачекалася. Відтоді, як почали з’являтися друком хроніки та щоденники ветеранів нинішньої російсько-української війни, стала очевидною необхідність якісної історичної, військово-тактичної та соціологічної аналітики про бойові дії в Криму та на Сході України. До того ж ще задовго до початку захоплення Кримського парламенту у Сімферополі 27 лютого 2014 року – моменту, з якого російська агресія проти України стала цілком очевидною реальністю – до українського медійного простору цілеспрямовано запускалися меседжі, вигідні ворогові.

Ідеологічний та медійний вплив Російської Федерації – це не поодинокі інформаційні диверсії, це цілеспрямована побудова у свідомості наших громадян уявлення про Україну як failed state, або неспроможну державу. Пропагандистський мегапроєкт держави-агресора має дуже розгалужену структуру, його націлено практично на всі сфери нашого життя – від найвищого політичного керівництва до повсякденного життя кожного українця. Чи не найбільш руйнівним навесні 2014 року виявився меседж про небоєздатність, неспроможність Збройних Сил України до відсічі ворогові, ба навіть про загрозу для мирного населення, яку становлять українські військові.

Юрій Руденко нагадує про кричущі факти – наприклад, про громадські пікети розташування полку внутрішніх військ України у Луганську 8 та 9 квітня 2014 року, які фактично розв’язали руки проросійським бойовикам, та блокування цивільними переміщень української бойової техніки поблизу Слов’янська та Краматорська. Автор на прикладах аналізує, як працювала російська пропаганда у квітні-травні 2014 року, зокрема, те, як нова назва українських внутрішніх військ – Національна гвардія – на росТБ була використана для розпалювання страху й ворожнечі. Банальний, навіть примітивний медійний хід – пов’язати скорочену назву “Нацгвардія” (іншої роспропагандисти принципово не вживали) з німецьким нацизмом Другої світової війни – спрацював тоді не гірше стрілецької зброї й гранат. Юрій Руденко нагадав і про те, як бойовикам Ґіркіна-Стрєлкова вдалося підірвати моральний дух українських військових, роззброївши їхню колону під Слов’янськом 16 квітня.

Однак “War.ru” – не тільки про російські інформатаки, а й про успішну протидію з українського боку. Адекватною відповіддю стали такі громадські ініціативи і рухи, як волонтерство та добровольчі батальони. Докладно проаналізовано, що не дозволило проросійським терористам захопити владу у Харкові, Запоріжжі та Дніпрі, чому сплах насильства в Одесі 2 травня 2014 року не призвів до гібрідного захоплення міста.

Книжка Юрія Руденка охоплює значний часовий проміжок – до завершення боїв під Дебальцевим у лютому 2015 року і підписання Других Мінських угод. Запрошуємо читати про медійний контекст таких значущих подій нинішньої війни, як збиття російськими найманцями цивільного авіалайнера рейсу MH17 (і протидія численним спробам РФ звинуватити у трагедії Україну), вторгнення російських військ під Іловайськом, бої за Луганський та Донецький аеропорти, на Світлодарській дузі, під Широкіним та Павлополем, злочинний обстріл житлових кварталів Маріуполя у січні 2015-го тощо. Цілісна й несуперечлива картина цих історичних епізодів однозначно варта того, щоб присвятити час книжці “War.ru” Юрія Руденка.

Руденко, Юрій.

War.ru. – Київ: ДІПА, 2020. – 320 с.

Категорії: Без категорії

Повєткін Євген

ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, бібліотекар (з 2017 р.), 46 років. За освітою філолог, випускник Бердянського педуніверситету (1997 р.) і магістерського курсу з історії, теорії літератури та компаративістики НаУКМА (2000 р.)

Easysoftonic
EnglishFrenchGermanItalianUkrainian