Несподіваний імпульс. Олександр Есаулов розказав гостям БібліоФесту 5.0, як він став дитячим письменником-детективістом

Несподіваний імпульс. Олександр Есаулов розказав гостям БібліоФесту 5.0, як він став дитячим письменником-детективістом

Літературним хедлайнером п’ятого ювілейного БібліоФесту, що відбувся у БІБЛІОТЕЦІ  з нагоди Дня захисту дітей, став Олександр Есаулов, автор популярної серії дитячих детективів про Льоху Холмса, Миху Ватсона й  Настю Бонасьє. За його власним зізнанням, письменником він став досить пізно – аж у 54 роки. До того майже все життя він працював фінансистом та управлінцем. На початку 80-х років ХХ століття доля занесла пана Олександра у Прип’ять – молоде місто атомників Чорнобильської АЕС, де він був заступником голови міськвиконкому (так тоді називалася мерія). Аварію 26 квітня 1986 року Олександр Есаулов не тільки бачив на власні очі – він брав участь у ліквідації її наслідків та взявся писати про це щоденник. Через двадцять років на основі цих записів з’явилася й побачила світ перша його книжка про долю Чорнобильської АЕС та покинуте місто Прип’ять.

Йшли роки, й пан Олександр написав ще кілька книжок про Прип’ять, атомну станцію та зону відчуження, й у тому числі – одну книжку для підлітків. Однак справжнім письменником Олександр Есаулов став завдяки іншим творам  – книжковій серії про комп’ютерний світ та дитячим детективам, яких у його доробку вже тринадцять. За його зізнанням, дитячим автором він став цілком несподівано – просто одного разу в голову прийшов фантастичний сюжет про те, що відбувається вночі усередині вимкнених комп’ютерів та корпоративної мережі на його роботі. Так з’явилася перша з п’яти книжок із серії “Заекрання”.

Втім, повернімося до вже згадуваної серії “Дитячий детектив”. Вражає тематична широта творів. Олександр Есаулов демонструє вміння придумати детективний сюжет практично з усього, що може бути на слуху в сьогоднішніх школярів. Це не тільки Чорнобильська зона та легенди навколо неї, а й такі впізнавані реалії, як чупакабра, знайомства у соцмережах, чорна археологія, викрадення каналізаційних люків та орденів із шкільного музею, догхантінг тощо. Очевидно, це один з рецептів вдалої дитячої книжки, тому автограф-сесія, якою завершилася наша зустріч, мала успіх:)

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *