На завершення Всеукраїнського тижня дитячого читання БІБЛІОТЕКА провела зустріч із заводійкою книгоподій Barabooka
Галина Ткачук давно вже не робить ніякої таємниці з того, що більшість її книжок для дітей створена з активною участю самих дітей – гуртківців, які разом із нею опановують письменницьку майстерність. Несподівані сюжетні повороти й узагалі карколомні перевтілення персонажів й предметів, які ми спостерігали, наприклад, у “Тринадцяти історіях в темряві”, або одноразовий пластиковий посуд із “Книжки про сміття”, названий іменами героїв давньогрецької міфології – либонь, таке складно придумати дорослим (або якщо міркувати як дорослі). Втім, дитячій письменниці потрібно учитися не тільки у дітей, а й в інших літераторів. Наприклад, можна творчо переосмислити хід Астрід Ліндгрен, яка назвала незвичайного персонажа – чоловічка з пропелером за спиною – абсолютно звичайним для Швеції прізвищем – Карлсон. Так на сторінках “Тринадцяти історій у темряві” з’явилася Риба-з-Ніжками Коваленко.
Звісно, письменницька праця – не тільки політ фантазії, а й марудна праця, наприклад, редагування написаного. Як влучно підмітили юні гуртківці-літератори, цим займався навіть сам Тарас Шевченко! У Галини Ткачук є лайфхаки щодо того, як примиритися себе із багатогодинними правками, перекресленнями й дописуваннями. А як щодо того, щоб робити це різкольоровими чорнилами у красивенному блокноті? Так поруч із комп’ютером виріс чималий стосик цих блокнотів, який на перший погляд здається елементом творчого безладу 🙂
Наша зустріч спільним читанням уривку з книжки “Школознавство”, що отримала торік спеціальну відзнаку. Якщо Ви досі ще не знаєте, навіщо на бідні дитячі голови 🙂 придумали школи, додивіться відео з нашої онлайн-зустрічі до кінця!