Вчора в #БІБЛІОТЕКА ми зустрічалися з Валентиною Вздульською, авторкою книжки “Плутон”. Про що ця книга? Якщо в двох словах, то про космос і про собак. До речі, які асоціації виникають у Вас, шановні читачі, коли Ви почуєте словосполучення “космос і собаки”? Попри популярність поета і письменника (щоправда, дорослого) Сергія Жадана і його музично-сценічного проекту “Собаки в космосі”, наші юні гості – учні “Є-школи” одразу назвали легендарних Білку і Стрілку, собак, які відкрили дорогу в космос людям.
Так, Білка й Стрілка й справді літали в космос, але це було багато-пребагато років тому, це вже доволі давня історія. Але ж космічні дослідження тривають і досі, й пані Валентина своєю книжкою прагнула розказати дітям про чи не найуспішніший науковий проект людства за останні роки. У 2015 році, через дев’ять років після старту міжпланетний космічний зонд New Horizons здійснив проліт над поверхнею одного з найвіддаленіших тіл Сонячної системи – малої планети Плутон, й передав на землю великі чіткі фото. На них видно величезну область у формі серця, вкриту льодом, а також п’ять супутників планети. Про все це, а ще про напружену роботу великого міжнародного наукового колективу та спільне святкування успіху згадується в книжці.
Втім, Плутон – це ім’я не тільки карликової планети і давньоримського бога, володаря Царства мертвих, а ще й великого чорного волохатого пса, улюбленця Марка, головного героя книжки. На її сторінках ми бачимо його не тільки в звичних для кожного пса земних умовах, але й у космосі, на поверхні Плутона. Як він там опинився й що було потім з Марком та його батьками, ми прочитали разом з пані Валентиною, адже книжка невелика за обсягом. Зате деякі ілюстрації в ній дуже промовисті, й діти залюбки відворювали, скажімо гавкіт і виття Плутона.
Коли книжка була прочитана, настав час літературної розваги. Пані Валентина запитувала у дітей про різні речі, а відповіді старанно записувала в свій письменницький блокнотик. Потім, коли настав час прочитати, що ж вона там написала, виявилось, що ці відповіді потрапили в доволі несподіваний і смішний контекст – наприклад, мова була про планету Піджачок та про Котика, що був героєм Космосу:)
Завершилася наша зустріч імпровізованою фото- та автограф-сесіями. Що ж, цього разу ми спільними зусиллями з пані Валентиною довели, що #БІБЛІОТЕКА – це дуже й дуже космічне місце. Бо ніщо так не спонукає мріяти про космос, як читання та переглядання розумних та гарно ілюстрованих книжок про нього 🙂