Пригоди котиків на снігу, в траві та в небі. Зустріч із письменницею Тетяною Стус

“Біла, синя та інші” Тетяни Стус – одна з найвідоміших книжок української сучасної котолітератури для найменших. За три з половиною роки, відколи прості щирі, та, як неодноразово наголосила авторка під час зустрічі з учнями других класів школи №74, “Є-школи” та з нашими читачами,  цілком невигадані історії про різнокольорових киць та котиків побачили світ, у них з’явилися віддані прихильники і прихильниці! І справа тут не тільки в тому, що один із котиків книжечки, малюк на ім’я Смугастик, потрапив до нової хрестоматії для учнів 1-2 класів. Адже від самого дня народження у “Білої, синьої та інших” з’явилася персональна сторінка в мережі Facebook, яка засвідчує, що книжка полюбилася дітям ще задовго до появи одного з її героїв у шкільному підручнику. Авторці навіть довелося зізнатися, що її знамениті кицині вушка, у яких вона уже не перший рік представляє книжечку, зовсім зносилися, і тому вона сьогодні була без них😺

Втім, розгадати секрет популярності “Білої, синьої та інших” можна було просто в нашому бібліотечному залі Події/Events, так би мовити, у всіх на очах. Спочатку Тетяна Стус зізналася, що їй страшенно подобається політ дитячої фантазії, який вона прагнула відтворити в цій котокнижці. Це б пак, історії про Синю кицю, яка відпочивала на хмаринці й перелякала Орла, про Білу кицю, яка ніяк не могла відшукати себе на снігу не тільки не прочитаєш в жодній дорослій книзі. Дорослі, напевно, так до кінця й не зрозуміють, чому Зелена киця така зелена:) і чим, власне, вона перелякала самовпевненого Орла вдруге. Це ж просто – злива емоцій у такій історії завжди вимагає продовження, і воно у нас було, навіть не одне, а одразу два продовження 🙂 Наші юні читачі підготували для пані Тетяни два чудові й абсолютно неповторні колажі-листівки за мотивами її книжки!
Наша дитяча аудиторія була сьогодні дуже активною. Діти питали Тетяну Стус не тільки про котів з книжки. Так, наприклад, з’ясувалося,  що пані Тетяна знає таємницю розмноження книжок 🙂 ;  про всіх трьох своїх доньок – Даринку, Ївгу та Оринку – вона встигла написати на сторінках своїх творів, а Чорна киця зв’язала й подарувала стільки смугастих шаликів, що всі вони в книжку просто не вмістилися:)
Завершилася наша зустріч традиційним спільним фото та автограф-сесією. А ми у #БІБЛІОТЕКА з котами й кицями прощатися навіть і не думаємо – вже цієї п’ятниці до нас прибудуть 36 і 6 котів та їхня авторка – письменниця Галина Вдовиченко!

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *