БІБЛІОТЕКА, видавництво “Каламар” та психологиня Віра Романова провели презентацію книжок Ельзи Пунсет із серії “Відчайдухи”
Віднедавна київське видавництво “Каламар” змінило спеціалізацію – замість подарункових книг для дорослих воно почало публікувати казкотерапевтичні видання для спільного читання батьків із дітьми. Їхня магістральна тема – емоційний інтелект. БІБЛІОТЕКА вже писала про перший номер у цій серії – переклад книжки-картинки іспанської письменниці, авторки ілюстрацій та психологині Анни Льєнас “Монстрик і його кольори“.
Авторка книжок про відчайдухів Ельза Пунсет також нині живе в Іспанії. Вже маючи дипломи з філософії і журналістики і ставши авторкою психологічних бестселерів для дорослих, Ельза Пунсет з 2012 року почала писати й для дітей. У видавництві “Каламар” уже побачили світ дві її книжки з серії “Відчайдухи”, перша з яких розповідає про подолання страхів, а друга – про підвищення самооцінки. Обидві історії розповідають про вихід із зони комфорту і про аналіз своїх та чужих негативних емоцій. Не притлумлювати їх, а навчитися розуміти й опановувати. Досягненню цієї мети слугують не тільки власне самі казки, але й додатки з психологічним практикумом для дорослих із дітьми.
Коли треба вивести маленьких дітей із зони комфорту й спільно попрацювати над такими неприємними речами, як страх, розгубленість і безпорадність, не обійтися без креативу. Психологиня Віра Романова розповіла, що саме допомагає дорослим спрямовувати всі переживання, роздратування й обурення у мирне русло, бачити кожну ситуацію очима дитини, виявляти й вчасно припиняти свою психологічно шкідливу поведінку. Як у темі страхів, так і заниженої самооцінки вистачає неочевидних, проте дуже важливих речей. Так, дитячі страхи практично ніколи не бувають вродженими – їх так чи інакше формують дорослі. Придивімося уважніше до того, від чого ми застерігаємо й чим лякаємо своїх дітей – і нам буде значно легше оминати марні побоювання й розкриватися для нового досвіду, А щодо самоцінки , то слід одразу відмовитися від нездійсненних намірів і не намагатися підвищити її “на все життя”. Адже йдеться Адже йдеться, власне, лише про емоційну готовність братися за більш складні завдання, ніж були до того, малими кроками йти до мети.
