БІБЛІОТЕКА вітає з Днем народження одну з наших найулюбленіших письменниць
Марина Віллівна Гримич належить до середовища української літератури практично від народження – вона з’явилася на світ у сім’ї відомого перекладача й редактора Віля Григоровича Гримича та літературознавиці Галини Михайлівни Гримич. Хоча писати власні твори Марина Гримич почала ще у 80-ті, коли була студенткою, її повноцінний письменницький дебют відбувся значно пізніше, на вже на рубежі століть. Увірватися до художньої літератури їй, уже на той час авторитетній науковиці, професорці етнології, антропології та історії, допоміг конкурс “Коронація слова” – вона здобувала перемоги у ньому два роки поспіль – у 1999-му з романом “Ти чуєш, Марго” та в 2000-му – з “Варфоломієвою ніччю”.
Уже ці перші великі художні тексти засвідчили цілковиту самобутність авторки. В неї немає й натяку на канони соцреалізму, які так чи інакше позначали творчість багатьох письменників радянської доби. Натомість вже у дебютному романі “Ти чуєш, Марго” Марина Гримич збагачує теми й сюжетні ходи химерної прози 80-х солідним науковим бекґраундом. Словосполучення “фольклорні мотиви у літературі”, яке постійно набиває оскомину школярам та студентам-філологам, дістає у неї свіже, навіть парадоксальне наповнення.
Наприклад, є хрестоматійний текст “Дума про Ґанджу Андибера”. Сучасне покоління батьків має нагоду спостерігати, як нудьгує переважна більшість п’яти- і восьмикласників, коли вивчають тему “Українські думи та історичні пісні”, в якій він згадується. Натомість у Марини Гримич Андибер працює в офісі, хвацько ганяє містом на червоній “Хонді” і разом з тим анітрохи не втрачає своє народнопоетичної легендарності 🙂
Марина Гримич залишається вірною своїм академічним зацікавленням, вплітаючи фольклорний матеріал й у порівняно нещодавній книжковій хіт – роман “Клавка” (2019). На його сторінках реальність повоєнного Києва відтворюється не тільки мовою протоколів пленуму Спілки письменників чи у викладі, стилізованому під історичну або біографічну розвідку. Уважний читач обов’язково помітить важливу роль у творі міських романсів. Ці на перший погляд далекі від художньої довершеності російськомовні пісенні рядки не тільки вступають у діалог із “високою” поезією таких класиків, як Андрій Малишко та Максим Рильський. Вони, за зізнанням авторки, допомогли їй гідно завершити роман, посилити його гуманістичне звучання.
Щиро вітаємо Марину Віллівну із Днем народження, бажаємо їй здоров’я, радості від життя та творчості!
Після завершення карантину БІБЛІОТЕКА запрошує читати книжки Марини Гримич 🙂
Гримич, Марина.
Варфоломієва ніч [Текст] : роман / худож. М. Євшин. – Львів : Кальварія, 2002. – 159 с.
Гримич, М. В.
Ажнабія на червоній машині [Текст] : роман / худож. А. Шум. – Київ : Нора-Друк, 2018. – 174 с.
Гримич, М. В.
Клавка [Текст] : роман / дизайн обкл. А. Шум. – Київ : Нора-Друк, 2019. – 335 с.
Гримич, М. В.
Юра [Текст] : роман / дизайн обкл. А. Шум. – Київ : Нора-Друк, 2020. – 351 с.