Друзі! Ми вже розповідали вам про музеї, радили вистави, балет, різні тематичні онлайн-ресурси. Сьогодні мова піде про літературу, яка безпосередньо дотична до мистецтва і буде цікава як дітям, так і дорослим.
Ми розкажемо про книгу Сандри Лоренс «Дивовижні жінки» видавництва КМБукс.
У ній зібрані захопливі життєписи п’ятдесяти жінок, які розширили уявлення про межі можливостей людини. Звісно, розказати тут про усіх героїнь книжки не вдасться, та й ми хотіли б обійтися без спойлерів. Тож мова піде лише про одну з них – Лі Міллер – фотомодель, американську фотографку, військову кореспондентку.
Лі Міллер
Хоча Лі Міллер почала з кар’єри моделі, однак більше їй самій подобалося фотографувати. Лі народилася в Паукіпсі, штат Нью-йорк, 1907 року. Незважаючи на важке дитинство, дівчина була сповнена рішучості йти до успіху. У 1920-их роках вона стала працювати моделлю для Vogue і переїхала до Парижа.
Лі спілкувалася з відомими художниками-сюрреалістами, зокрема з Маном Реєм і Жаном Кокто. Вона вчилася у Мана Рея мистецтва фотографії і в той самий час створювала власні цікаві роботи. Дівчина відкрила навіть «соляризацію» —техніку фотографії, в якій чорний колір перетворюється на білий, що в результаті дає ефект сріблястого сяйва.
Повернувшись до Нью-Иорка, Лі відкрила портретну студію, серед клієнтів якої з’явилися багаті й відомі люди. Однак їй хотілося подорожувати світом, і вона переїжджає до Каїра, де фотографує пустельні села та руїни, а потім знову повертається до Лондона і висвітлює моду в журналі Vogue.
1939 року розпочалася Друга світова війна. Посольство США порадило американцям повернутися до Сполучених Штатів, але Лі вирішила залишитися. Спочатку її знімки з «Лондонського бліцу», як і попередні роботи, носили грайливий відтінок сюрреалізму, але війна — річ серйозна, і в Лі з’являється місія: вона повинна побачити життя на передовій і розповісти про це світові.
Лі Міллер, військовий фотограф, супроводжувала американські війська у «День Д», у Люксембурзі та Ельзасі, була свідком тріумфального звільнення Парижа, страхітливого спалення Сен-Мало й чи не найбільш вражаючого видовища — визволення нацистських концтаборів.
Бухенвальд і Дахау. Хоч би де вона з’являлася, її осмислені та проникливі знімки викривали страхіття війни красномовніше за будь-які слова.
У Мюнхені їй дозволили фотографувати покинутий будинок Адольфа Гітлера. Певно, більше нікому з репортерів не минулася б витівка, що її утнула Лі Міллер, зробивши знімок, на якому вона миється у ванні диктатора.
Після війни, повернувшись до Великої Британії, вона знову починає фотографувати модні вбрання та знаменитостей. А народивши дитину, поселяється на фермі в Сассексі, де відкриває в собі ще одну грань — мистецтво вишуканої кулінарії. Іноді Лі влаштовувала «обміни» з колегами-митцями — навіть у кулінарний період свого життя, як-от із Пабло Пікассо, з яким вони позували одне для одного. Померла Лі Міллер 1977 року в Чиддінглі, що у Східному Сассексі в Англії. Її фотографії і нині сприймаються як чудові, вражаючі та незабутні.
Маємо надію, що вас зацікавила книга, яку ви зможете взяти у відділі Мистецтво/Art БІБЛІОТЕКИ після завершення карантину.