Марія Матіос- одна з найпопулярніших сьогодні письменниць, постать якої стала певною мірою харизматичною в сучасній українській літературі. Одні називають її другою Лесею Українкою, інші – Стефаником у спідниці, ще порівнюють з Акуніним, навіть з Габріелем Гарсіа Маркесом. Але їй подобається вислів Михайла Шевченка, який колись сказав, що Марія Матіос пише, як Марія Матіос.
Вона є лауреаткою Шевченківської премії з літератури, “Коронації слова” та “Книги року ВВС”. у 2005 році письменниця здобула 1-е місце за повість “Солодка Даруся”, а в 2008 році – за сімейну сагу в новелах “Майже ніколи не навпаки”. Книжковий “Оскар” за “Букову землю” – вже 3-тя перемога Марії Матіос у рейтингу “Книжка року”.
Марія Матіос “Букова земля” (2019)
Книжку “Букова земля” Марія Матіос писала майже десять років. Це пронизлива, глибока і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через перехресні історії п’яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов’язаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли і міністри постають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії. Недарма авторка означила жанр свого твору як роман – панорама. Географія його подій простягається від крихітного буковинського хутора Сірук – до Відня, Берліна Бухареста, Москви і Берна. А обрамленням цього класичного роману виступає особливий сюжет зі Станиці Луганської літа 2014 року.
Це історія втраченого раю, який був на Буковині за часів справжніх господарів – родини Васильків – та імперії Габсбургів. А потім цей рай пошматували війни, які приходили по черзі і щоразу били болячіше. Найстрашніше – радянська влада. Ми спостерігаємо, як люди поступово втрачають свої домівки, багатство, гідність, співчуття до ближнього, рідних, себе, а зрештою і своє життя.
“Букова земля” – монументальна, повчальна, пізнавальна книжка. І до краю людяна.
Марія Матіос
Букова земля. Роман – панорама завдовжки у 225 років. – К.: А – БА – БА – ГА – ЛА – МА – ГА, 2019, вид. третє – 928 с.