Проект “Книгосубота в БІБЛІОТЕЦІ” , організований та проведений у партнерстві з видавничим центром “Академія”, 16 березня взяв добрий старт. Український букстаграм за останні роки не тільки довів свою життєспроможність, а й активно шукає нові шляхи розвитку. Книжкова інстаграм-спільнота вже може більш ефективно завойовувати аудиторію і готова до обміну досвідом в оффлайні.
Так, Інстаграм завжди вимагає красивої картинки, тому чималу частину нашої зустрічі було присвячено трендам та лайфхакам щодо отримання, обробки та подачі зображень. Блогерка Ірина Юрченко розказала про особливості розміщення книжки (або книжок) у кадрі, починаючи з класичних викладок на стільниці (в спільноті вживається англомовний термін флетлей – flat lay) і закінчуючи масштабними книжково-інтер’єрними композиціями. Останнє, між іншим, за зізнанням букстаграмерки, виявилося найменш ефективним – сподіваного злету не сталося, багато було лишень кпинів від друзів і приятелів:) Отож краще не марнувати час на перенесення вмісту своїх книжкових шаф до себе в ліжко або на кухонний стіл, а, наприклад, просто сфотографувати книгу у себе в руці або на колінах. Ефект принаймні не гірший:) А ще в арсеналі букстаграмера обов’язково мають кадри з книжкою у пейзажі (насамперед міському або парковому, але можливі варіанти) або у публічних просторах – у метро, в університетському корпусі, кав’ярні тощо. Між іншим, дедалі більше столичних кав’ярень нормально ставляться до відвідин букстаграмерів, говорить Ірина. А #БІБЛІОТЕКА від себе додає, що у нас для творців книжкових блогів майже ідеальні умови – не тільки книжки на полицях, але й кілька фотозон:)
Письменниця Олена Рижко також оцінила можливості Інстаграму нового візуального каналу зворотного зв’язку із читачами. На своїй сторінці вона вже спробувала розмістити кілька інстабанерів із своїми книжками, а ще сфотографуватися в красивому червоному платті з “Щоденником Лоли” Ольги Купріян 🙂 Кадр в Інстаграмі – найкращий спосіб авторові показати себе в новому образі. Пані Олена, між іншим, поділилася досвідом перевтілення, коли в процесі написання повісті “Знає тільки Мару” вона ходила на прогулянку підземною дренажною системою. Її, узуту у велетенські гумові чоботи, в старому одязі та хустці на вулиці не впізнавав ніхто із знайомих!
Тим не менше, добрий відгук в інстаблозі – це не тільки красива картинка, а й добре й правильно написаний текст. Ірина Юрченко та Анна Яблучна, яка була модераторкою нашої “Книгосуботи”, зійшлися в тому, що не існує якогось стандарту обсягу написаного – головне, аби блогер вичерпно й лаконічно висловив свою думку. На жаль, поки що книгоблоги українською збирають набагато менше читачів, ніж російськомовні, натомість дискусія там частіше буває предметною та плідною.
Загалом за підсумками нашої першої зустрічі можна сказати, що букстаграм багато в чому подібний до плавання: настанови і правила у ньому важливі й корисні, але практика все ж таки важливіша. Тому на наступну, квітневу “Книгосуботу” анонсовано вже не лекційний, а більш практичний формат. Фотографуймо та читаймо книжки, щоб підготуватися:)
-
- З книжкою в кадрі. Зліва направо – блогерка Ірина Юрченко, письменниця Олена Рижко, модераторка зустрічі Аня Яблучна
