Добре написаний детектив може добре відволікти від стресу, притаманного нинішній карантинній паузі. Щоправда, твір, про який зараз піде мова, краще прочитати вже тоді, як все закінчиться. Втім, детективний жанр строго-настрого зобов’язує утримуватися від будь-яких спойлерів 🙂
Отже, нещодавно БІБЛІОТЕКА отримала можливість знайомити своїх читачів із творчістю улюбленця нашого українського детективіста Андрія Кокотюхи – французького колеги Жана-Крістофа Ґранже. На полиці нашого відділу Дорослі/Adult з’явився український переклад його роману “Багряні ріки”.
З одного боку, книги Ґранже є сучасним продовженням традицій французького детективу, закладених Емілем Габоріо, Гастоном Леру та Жоржем Сіменоном. З іншого – вони витримані в стилістиці нуар, що пов’язана з американською школою “крутого детективу”. Навіть якщо події, описані в романі, відбуваються вдень, небо захмарене, а герої переважно знаходяться в цей час у замкнених погано освітлених приміщеннях. В одному з епізодів автор змальовує, як сонце, що визирнуло лише ненадовго з-за хмар, перетворило відвідини місця злочину на смертельну пастку. Злочини, що розслідуються, мають не надто багато спільного із звичайною кримінальною хронікою – навпаки, вони вражають своєю жорстокістю та цілковитою незрозумілістю не тільки читача, а й професіоналів. До того ж розслідування на сторінках “Багряних рік” провадять зовсім не кришталево чесні зразкові поліцейські, та й жертви злочинців все менше здаються безгрішними. Тим не менше, інтелектуальне змагання між злочинцями і детективами, а також злочинців між собою поступово затягує читача…
#перша_книжка_після_карантину