27 серпня минає 162 роки з дня народження Івана Франка. У фондах #БІБЛІОТЕКА є чудова книжка Богдана Тихолоза та Наталії Тихолоз, а також художників-ілюстраторів Андрія Лесіва та Романи Романишин (майстерня “Аґрафка”) “Іван Франко від А до Я”. Її сторінки допоможуть дати дуже яскраве й емоційне уявлення про те, ким для нас є Іван Якович.
Для нас, дорослих, які в своєму житті встигли спробувати себе у тому, чим займався Іван Франко, він є фігурою абсолютно неймовірною — хоча б уже тому, що зміг за своє життя написати такий величезний обсяг оригінальних текстів — наукових та художніх, публіцистики та листів, а також перекладів. І це тоді, коли не було не тільки комп’ютерів та Інтернету:) Але у книжці “Іван Франко від А до Я” ми дізнаємося, що Іван Якович аж ніяк не “строчив” свої твори з ранку до вечора — в нього знаходився час і на ранкову каву з булочкою, і на дружину Ольгу та дітей, і навіть на хобі — риболовлю.
Іван Франко з дружиною Ольгою
Так, біографію та твори Івана Франка вивчають у школі — і раніше, в СРСР, і тепер, у період Незалежної України. На жаль, ні в шкільні, ні навіть в університетські роки не трапилося нагоди оцінити та полюбити Франкові твори. Лише нещодавно перечитав твори зі шкільної програми – “Борислав сміється” та “Захар Беркут”. Треба було пізнати на власному життєвому досвіді особливості олігархічного капіталізму останніх десятиліть, щоб “проковтнути” “Борислав сміється” на одному диханні. Був страшенно здивований — бо не думав, що “той самий Іван Франко” (зі шкільного підручника, де про панів та про пригноблений люд) може так чіпляти. Як шкода, що твір лишився недописаним!
Нафтові промисли у Бориславі
А ще шкодую, що лишень нещодавно прочитав повість “Перехресні стежки”. Оцінив, як накручується психологічне напруження довкола головного героя Євгена Рафаловича — читається, як цілком сучасний кримінальний трилер. І тематика цілком сучасна — про корупцію та громадський активізм, емансипацію та фемінізм, про право на приватність та інші права людини.
“Лис Микита”. Кадр з анімаційного фільму
Іванові Франкові дісталися украй скромні життєві можливості, щоб реалізувати себе, залишаючись українцем. Навіть не віриться, що він не був (точніше, йому не дали бути) професором жодного університету, не був професійним письменником чи журналістом. Попри це, відповідь на питання “Хто такий Іван Франко” можуть легко знайти всі, навіть діти. Адже вона, відповідь , така: “Це той, хто написав “Лиса Микиту”.
Євген Повєткін, #БІБЛІОТЕКА