Художникові Георгію Нарбутові судилося прожити коротке життя – трохи більше 34 років. Однак він не тільки зумів доволі швидко реалізуватися як першокласний художник-графік, але й довести, що українці здатні досягати неможливого, тільки-но з’явиться історичний шанс на здобуття Незалежності.

Вихідець з Сумщини, Нарбут так само, як і Тарас Шевченко, збудував кар’єру в Петербурзі, долучившись до мистецького об’єднання “Світ мистецтва”. Георгія Івановича можна вважити одним з піонерів української дитячої художньої ілюстрації – у період 1910-1912 років він працював на ілюструванням народних казок і казок Ганса Христіана Андерсена, байок Івана Крилова, дитячих пісень. Маючи творчі здобутки та значний авторитет у колі художників російського модерну, у 1917-му, після проголошення Першого Універсалу Центральної ради, Георгій Нарбут прибуває до Києва, щоб розбудовувати модерн в Україні.

Він – автор грошових знаків УНР, карбованців і гривень, а також поштових марок. Він разом із своїм колегою і конкурентом Василем Кричевським та Олександром Мурашком був у числі засновників Української академії мистецтв (у період правління гетьмана Павла Скоропадського). Не полишає він і своєї улюбленої книжкової графіки, створює декоративні шрифти, серед яких і той, що носить його ім’я. Після поразки Директорії УНР долучається до Червоного Ренесансу, однак зблизитися з мистецьким колом іншої зірки українського образотворчого модерну Михайла Бойчука завадила смерть від тифу у травні 1920-го року.

БІБЛІОТЕКА має в своєму фонді чудовий альбом з репродукціями зразків книжкової графіки Георгія Нарбута петербурзького та київського періодів, серед яких й кілька аркушів його знаменитої “Української абетки”. Запрошуємо побачити їх і долучитися до славної сторінки української історії мистецтв!

Білецький, П. О.
Георгій Нарбут [Текст] : альбом. – К. : Мистецтво, 1983. – 119 с.

Категорії: Без категорії

Easysoftonic