Біографія письменника Василя Шкляра має спільні риси з долею одного з найпопулярніших українських авторів першої половини ХХ ст. Володимира Винниченка. Їм обом довелося поєднувати літературну творчість із активною політичною діяльністю, й вони обоє зрештою відмовилися від боротьби за владу, зосередившись на написанні книжок. Обом вдалося не просто увійти до історії укрліту, а й написати бестселери. У доробку Володимира Винниченка це “Сонячна машина“, у Василя Шкляра – “Чорний ворон”.

Власне, поява свого бестселера – книжки, про яку знають усі, яка зрештою опиняється чи не в кожній хаті – була й залишається чи не найочікуванішою подією всього нашого літературного життя. На такий мегауспішний твір традиційно покладаються надзвичайно великі сподівання – що завдяки майстерно зробленій письменницькій роботі можна буде компенсувати слабкість національної книжкової індустрії і далеко не ідеальний стан культури масового читання. Досвід Володимира Винниченка та Василя Шкляра засвідчує ще й необхідність правильної стратегії взаємодії з російською літературою, яка є інструментом імперської культурної експансії. Василь Шкляр ще в романі “Елементал” (2001, нещодавно він був перевиданий під назвою “Самотній вовк”) намацав її основну складову. Саме на сторінках авантюрної історії про протистояння завзятого спецназівця-одинака із російськими спецслужбами у контексті Першої Чеченської війни уперше з’явився “фірмовий” типаж шляхетного бійця з агресором, захисника рідної землі, здатного виживати в нелюдських умовах, має сталеві нерви, холодний розум та міцні м’язи. Також від “Елементала” бере початок інша “фірмова” риса романів Василя Шкляра – майстерно й сміливо прописана історія кохання. У “Чорному вороні” (2009) вона вже з самого початку міцно бере читача за душу й серце. Його головний герой, безперечно, має всі можливості поводитися з жінкою, що його полюбила, як завгодно: і він, і вона, і ми, читачі, розуміємо, що в умовах холодноярської партизанщини можливості справді виконати всі обіцянки й клятви, зберегти вірність – дуже й дуже примарні. А проте отаман Чорний ворон ціною нелюдських випробувань і великого ризику все ж знаходить їх!

Втім, яскрава й красива любовна історія – ще далеко не все. Василь Шкляр також щоразу знаходить цілком задокументовану історичну подію, яка попри все сприймається майже як неймовірна легенда. У “Чорному вороні” це, наприклад, постання та останній бій холодноярських отаманів, ув’язнених у Лук’янівській в’язниці в Києві, що стало трагічним завершенням підступної чекістської спецоперації “Заповіт”. У “Марусі” (2014) – історія про бойовий успіх об’єднаної армії петлюрівців, галичан і отаманів на Житомирщині та Київщині, який вона була змушена віддати просто до рук денікінців 31 серпня 1919 року, так і не спромігшись узяти українську столицю під свій контроль. Роман “Троща” (2017) висвітлює діяльність служби безпеки українського повстанського підпілля, чи не найкращої та найефективнішої серед партизанських рухів Другої світової війни…

Романи Василя Шкляра – це також цікавий історико-героїчний путівник Україною. Прочитавши “Марусю”, Ви будете інакше сприймати навіть таку звичну для киян прогулянку Хрещатиком та Майданом Незалежності! А бійці отамана Чорного Ворона та інших холодноярських загонів стоятимуть перед очима, коли мандруватимете поїздом до моря і робитимете зупинку на станції ім. Тараса Шевченка на Черкащині, що у часи революції називалася Бобринською. А відвідини міста Запоріжжя обов’язково нагадають про завершальні глави роману “Троща”.

Василь Шкляр, як і свого часу Володимир Винниченко, впевнено продемонстрував, що укрліт може давати достойну асиметричну відповідь намаганням привчити наших читачів до російських масових жанрів. У День народження БІБЛІОТЕКА бажає Василеві Шкляру здоров’я та здійснення творчих та життєвих планів (про плани можна дізнатися, переглянувши його телеінтерв’ю Яніні Соколовій))

Шкляр, В. М.
Залишенець. Чорний Ворон [Текст] / літ. ред. Р. Коваль. – Харків : Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2011. – 382 с.

Шкляр, Василь Миколайович.
Маруся [Текст] : роман / дизайн, іл. на обкл. Ю. Дзекунової. – Харків : Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2014. – 315 с.

Шкляр, Василь Миколайович.
Троща [Текст] : роман. – Харків : Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2018. – 413 с.

Шкляр, Василь Миколайович.
Самотній вовк (Елементал) [Текст] : роман / дизайнер обкл. Е. Новіков. – Харків : Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2019. – 221 с.

Категорії: Без категорії

Повєткін Євген

ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, бібліотекар (з 2017 р.), 46 років. За освітою філолог, випускник Бердянського педуніверситету (1997 р.) і магістерського курсу з історії, теорії літератури та компаративістики НаУКМА (2000 р.)

Easysoftonic
EnglishFrenchGermanItalianUkrainian