9 листопада вшановуємо пам’ять святого Нестора-літописця та відзначаємо День української писемності та мови

Нестор-літописець – не перший, хто взявся й написав книгу давньоруською мовою. Очевидно, лаври першості серед істориків і хроністів Київської Русі також належать не йому.

Охарактеризувати найголовнішу заслугу Нестора перед сучасниками й численними поколіннями нащадків можна одним, проте дуже почесним словом. Нестор-літописець – це Хранитель. Завдяки йому ми маємо свою власну, не запозичену в чужинців велику та яскраву картину становлення й розквіту нашої першої держави – Київської Русі. В ХІ столітті необхідність запису та збереження відомостей з минулого була очевидною далеко не для всіх. Навіщо записувати те, про що всі нібито й так знають – про благословення апостола Андрія на київських горах, про братів Кия, Щека й Хоріва та їхню сестру Либідь, про перших князів Аскольда й Дира, яких силою й підступом скинули з престолу нащадки Рюрика, про походи на Царгород, що почалися за часів Олега, про полян, древлян, хорватів (не плутати з сучасним етносом на Балканах), тиверців та інших слов’янські племена? А втім у наші дні “Повість минулих літ” виявилася якщо не єдиним, то вже точно найголовнішим джерелом з давньоруської історії. Наприклад, практично все, що ми нині знаємо про Володимирове Хрещення Русі 988 року, було свого часу дбайливо записане Нестором-літописцем. Твір, який він писав усе своє життя й закінчив незадовго до смерті, виявився дуже популярним – завдяки довершеному поєднанню точності історичного викладу подій із яскравою образністю легенд. Те, що записане в “Повісті минулих літ”, знайшло свій відгук у київській топоніміці: назви, пов’язані з Києм, Щеком, Хорівом, Либіддю, князями Олегом, Ігорем, Ольгою, Святославом, Володимиром, Ярославом, на слуху практично щодня.

Так само щодня ми тепер користуємося українською писемністю й граматикою, завдяки її знанню успішно вчимося, робимо професійну кар’єру, дивимося кіно та тематичні відео на Youtube. Від 1997 року 9 листопада щороку відзначається День української писемності та мови, від 1999 року цього дня офіційно стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а від 2000-го українці пишуть Диктант національної єдності. Сьогодні БІБЛІОТЕКА знову долучиться до цієї ініціативи, запрошуємо 🙂

Зображення: Віктор Васнецов. Нестор-літописець. Ескіз розпису Володимирського собору в Києві

Категорії: Без категорії

Повєткін Євген

ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, бібліотекар (з 2017 р.), 46 років. За освітою філолог, випускник Бердянського педуніверситету (1997 р.) і магістерського курсу з історії, теорії літератури та компаративістики НаУКМА (2000 р.)

Easysoftonic
EnglishFrenchGermanItalianUkrainian