Сучасним містянам вже не зрозуміти, з яким нетерпінням в українському селі чекали настання грудня. Це нині нарікають на короткі дні й постійні передноворічні аврали на роботі, а в минулі століття грудень – це передусім перепочинок від тяжких робіт у полі та на подвір’ї. Жінки та дівчата могли нарешті завершити тіпання льону або конопель (надто мало приємного в нескінченному бовтанні у холодній осінній річковій воді) й переходити до більш приємної частини – прядіння й ткання полотна в теплій хаті. А у чоловіків та парубків вибір приємних занять був іще більшим – втім, про це трохи далі.
Не забуваймо, що наші предки жили за юліанським календарем, або, як тепер ще кажуть, за старим стилем. Так от, грудень стартував з двох надзвичайно довгочікуваних дат. 30 листопада (або 13 грудня за більш звичним нам календарем) – святого Андрія, офіційний старт сезону зимових вечорниць для неодруженої молоді. А 1 (14) грудня – святого Наума, старосвітський аналог теперішнього Дня знань першого вересня – початок занять з читання та грамоти у сільських школах. Отож, саме в грудні у селах починався справжній движ, який торкався абсолютно всіх. Якщо ти не школяр або школярка, не парубок або дівчина – значить, батько або мати – ролей у цьому грудневому вихорі подій вистачало всім:)
Нині прийнято вважати, що вечорниці – така собі безтурботна молодіжна розвага, щось на зразок сучасної дискотеки, тільки з гаданнями та іншою архаїчною сільською магією. Насправді вечорниці, особливо вечорниці на Андрія – це непримиренний клінч двох громад – дівочої і парубоцької – з абсолютно протилежними інтересами, в якому був тільки невеликий елемент гри та розваги. І традиційні дівочі ворожіння – це не тільки магія та зазирання до майбутнього, це передусім ритуал консолідації дівочої громади перед жорстким натиском парубків…
Ясна річ, що вечорниці у тому вигляді, в якому вони були описані вченими-етнографами, назавжди відійшли в минуле. Але, як виявилося, із цієї багатої культурної спадщини можна створити сучасний движ, який не тільки знайомитиме підлітків та студентів із стародавніми гаданнями, але слугуватиме об’єднанню різних громад. У вихорі подій Андріївських вечорниць у #БІБЛІОТЕКА годі було виокремити студентів та викладачів Університетського коледжу Педагогічного університету імені Бориса Грінченка, бібліотекарів та читачів. Усі весело ворожили із свічкою та мискою води, із квасолею, із гречкою, із кухликами, слухали пісень та аплодували чарівним танцюристкам з університетського хореографічного ансамблю, робили ангелів з білого полотна та кольорових стрічок. А наприкінці всі почастувалися варениками та іншими смаколиками.
На жаль, минулого грудня #БІБЛІОТЕКА через ремонт випала із зимового святкового сезону. Тим приємніше було починати його тепер із самого початку, із свята Андрія, в нашому оновленому просторі. І це ж тільки початок, далі обов’язково буде!
