Дві пам’ятні дати, пов’язані із завершенням Другої світової війни у Європі – це не лише данина різниці часових поясів, через яку історичне підписання Акту про капітуляцію Третього Рейху припадає на 8 травня 1945 року за європейським часом і на 9 травня – за московським. Різні смисли, які закладено в назви Дня пам’яті та примирення та Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – це також про пошуки та віднайдення українського наративу про найбільший історичний катаклізм ХХ століття.

Академічна історична спільнота та представники громадянського суспільства в Україні ще задовго до російської агресії зрозуміли – беззастережне слідування пострадянській концепції Великої Вітчизняної війни не лише суперечить історичній правді – воно підважує прагнення українського народу до здобуття Незалежності. Коли заходить мова про подвиг радянського народу, власне українська сторона збройного протистояння – УПА, УГВР, обидві гілки ОУН, не кажучи про менш помітні організації та історичні постаті, в кращому разі мають залишитися в тіні. Це неминуче підтримує вигідний країні-агресору наратив про те, що наша Незалежність буцімто “упала з неба” та є таким собі історичним непорозумінням.

Військова агресія РФ остаточно зробила європейську історіографію безальтернативною основою для української історії Другої світової. Але постала проблема – ми насправді дуже мало знаємо про європейську та світову історію 1939-1945 років. Причому йдеться не тільки, скажімо, про Норвегію чи Грецію, а й про напад СРСР на Польщу та Фінляндію – така історична пам’ять була дуже невигідною для Радянського Союзу.

Саме тому БІБЛІОТЕКА запрошує читати сучасні книжки про Другу світову війну. До видань, про які ми писали раніше, нещодавно додалася “цеглина” британського історика Макса Гейстінґса “І розверзлося пекло… світ у війні 1939-1945 років”. В ній – нова порція історичних уроків до обов’язкового вивчення, наприклад, епізоди, що до болю нагадують нинішню російсько-українську війну. Наприклад, про деструктивність страху перед повномасштабною війною: обережність протидії гітлерівській агресії з боку урядів Великобританії та Франції насправді добряче зіграла на руку агресорові у 1939-1940 роках. А як не згадати сумнозвісну “стурбованість” політиків Європи російським нападом на Україну, коли читаєш ганебні історії з гучними обіцянками, які щедро роздавали британські та французькі політики урядам Польщі, Фінляндії та Норвегії, які реально опинилися в дуже скрутному становищі. Ще один маловідомий факт, який нагадує сер Гейстінґс – на момент, коли Гітлер розв’язав війну з Польщею, Німеччина перебувала на межі банкрутства, а економічна криза була настільки глибокою, що дійшло навіть до розвалу роботи залізниць! Але надміру обережні уряди Великобританії та Франції побоялися цим скористатися. Натомість Йосип Сталін, навпаки, допоміг Німеччині у критичний момент поставками сировини та енергоресурсів.

Панорамний погляд на події у поєднанні з доречними прикладами та влучними висновками – сильні сторони праці Макса Гейстінґса. Читаймо та вчимося прощатися з хибними твердженнями та наративами, не знецінюючи ні життя, ні смерті, ні героїчних зусиль та самопожертви нікого з причетних!

Гейстінгс, М.
І розверзлося пекло… [Текст] : світ у війні 1939-1945 років / пер. з англ. Р. Клочка ; дизайн обкл. А. Бєлякової. – Харків : Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2019. – 748 с.

Категорії: Без категорії

Повєткін Євген

ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, бібліотекар (з 2017 р.), 46 років. За освітою філолог, випускник Бердянського педуніверситету (1997 р.) і магістерського курсу з історії, теорії літератури та компаративістики НаУКМА (2000 р.)

Easysoftonic
EnglishFrenchGermanItalianUkrainian