Якими можуть бути проблеми в тих, хто вивчає англійську мову, якщо не враховувати найголовнішої – ліні? Так, це насамперед втрата мотивації. Ви не протримаєтеся довго, якщо будете витрачати час та зусилля на вивчення лексики та граматики, аби врешті-решт обмежитися текстами з підручника. БІБЛІОТЕКА підкаже онлайн-ресурс з нешаблонним англомовним контентом, який можна творчо використовувати для розвитку навичок самостійного читання.

Ми вже торкалися теми відкриття на час карантину вільного доступу до медіа-ресурсів художніх музеїв по всьому світі. Тепер настала пора трохи написати також про безкоштовний контент від наукових – природничих та технічних музеїв. Точніше, одного з найвідоміших й найпросунутіших музейних об’єднань у світі – Групи Британських наукових музеїв (Science Museum Group).

Як можна судити з назви, це не один, а одразу п’ять музеїв, розташованих у різних частинах Великобританії – Науковий музей у Лондоні, Національний музей залізниць у Йорку та його відділення – Музей локомотивів у Шілдоні (графство Дарем), Музей науки та промисловості в Манчестері та Музей науки та медіа в Бредфорді.

Інтернет-сайт Британських наукових музеїв може бути зразком для подібних установ у всьому світі. Це далеко не тільки протокольний мінімум – назва музею, адреса та карта доїзду, графік роботи. Як не дивно, вони не стали розміщувати 3D-панорам експозиції – крім тих панорам, що й так є у вільному доступі в сервісі Google Street View. Суперсила Британських наукових музеїв ховається у меню сайту під назвою Objects and Stories – Об’єкти та розповіді. Щойно Ви тут натиснете, відкривається нове меню з назвами тем: Everyday technology (Повсякденні технології), Medicine (Медицина), Chemistry (Хімія), Mathematics (Математика), Space (Космос), Communication (Засоби зв’язку), Computing (Комп’ютери та програмування), Astronomy (Астрономія), Robots (Роботизація).

БІБЛІОТЕКА пропонує короткий огляд розповідей, якими Британські наукові музеї діляться онлайн, а Ви зможете зробити висновок, наскільки це цікаво.

Про чай, годинник та автоматику. Вираз “five o’clock tea” чули навіть ті, хто ніколи не вивчав англійську мову. А між тим ось ця розповідь свідчить, що для британців найбільш жаданим був і залишається не пообідній, а вранішній гарячий чай. Причому той, який був заварений ще ДО пробудження! Як можна зробити це? Ось тут і починається історія суто британського побутового пристрою teasmade, що поєднував у собі електрочайник, заварник, годинник і… торшер у якості додаткової опції. Між іншим, ця риса національного чайного менталітету дістала продовження в сучасності – у Великобританії нині дуже популярні чайники, якими можна керувати зі смартфона:)

Машина з приготування чаю інженера Бреннера Торнтона, 1932. Зображення Science Museum Group

Світло рідного дому. Всупереч поширеному уявленню, лампа розжарювання Едісона не була першим штучним електричним джерелом світла. Першими були електродугові лампи для маяків та вуличного освітлення, які працювали за тим самим принципом, що й сучасні електрозварювальні апарати. Але ж цілком очевидно, що такими лампами зовсім неможливо користуватися вдома! Розповідь про те, як електричне світло прийшло до наших домівок, читайте тут.

Одна з перших ламп розжарювання винахідника Джозефа Вілсона Свона, 1878-1879 р. Зображення Science Museum Group

Виграє той, хто рахує. В наші дні морська навігація більше не є технічно складним заняттям – завдяки технології GPS. Але, ясна річ, так було далеко не завжди. І коли географічну широту ще можна було визначити за висотою Сонця або Полярної зорі над обрієм, то для визначення географічної довготи конче треба знати певний еталонний час, наприклад, час за Грінвічем (це таке передмістя Лондона). Натомість корабельні хронометри у XVIII-XIX століттях були ще неточними, ненадійними та дуже дорогими. Як же давали собі раду тогочасні мореплавці? Читайте тут.

Штурман за роботою. Зображення Science Museum Group

Статистика, що рятує життя. Англійка Флоренс Найтінгейл з 12 років дуже любила математику, однак згодом вона обрала кар’єру військової медсестри. Восени 1854 року вона разом із своїм підрозділом прибула до Севастополя, де вже почалися бої Кримської війни (між іншим, ця подія вивчається в курсі історії України). Вийшло так, що математичний хист і геніальний здогад Флоренс дозволив багатьом тисячам британських солдат повернутися додому живими. А в наші дні її винахід став приблизно таким же масовим і повсякденним, як згадані вище електролампочки. Що ж такого їй спало на думку? Читайте тут.

Винахід Флоренс Найтінгейл виглядає так. Зображення Science Museum Group

Летючий Шотландець. На відміну від всесвітньо відомого Летючого Голандця, Летючий Шотландець – не тільки вражаюча легенда, але й цілком реальний музейний експонат Національного залізничного музею в Йорку. Це перший паровий локомотив Північно-Східної залізниці Великобританії, здатний водити пасажирський експрес із швидкістю 100 миль (160 кілометрів) на годину. Це й досі доволі пристойна швидкість, а Летючий Шотландець (Flying Scotsman) вперше виїхав з воріт заводу Донкастер у далекому 1923 році! Між іншим, цей легендарний паротяг потрапив навіть у дитячі книжки та анімаційні фільми, ставши одним із персонажів історій про паровозика Томаса.

Летючий Шотландець прямує з вокзалу Кінг Кросс у Лондоні до Національного залізничного музею в Йорку. Зображення з Twitter Річарда Бренсона

Перший переліт через Атлантику. Трансатлантичні авіаперельоти – ще одна звична річ у сучасному світі, про яку можна написати вражаючу історію, і то не одну. Ось тут можна побачити, як виглядав Vickers Vimy – перший літак, який здійснив перший переліт через океан більше ста років тому, 14 червня 1919 року. Пілотів-сміливців звали Джон Елкок та Артур Браун, про них теж можна прочитати 🙂

Біплан Vickers Vimy – першопідкорювач Атлантики. Зображення Science Museum Group

Якщо ж Ваш рівень знань з англійської мови поки що недостатній, можна зазирнути до музейних фотоколекцій. Переглядаючи яскраві знімки й читаючи підписи до них, можна непомітно збагачувати свій лексичний запас 🙂

P.S. У час карантину БІБЛІОТЕКА хоче нагадати не тільки про науково-популярну літературу на наших полицях, а й про можливості технічної творчості в наших стінах. З нетерпінням чекаємо, коли можна буде відновити заняття нашого гуртка стендового авіамоделювання – слідкуйте за оголошеннями та анонсами 🙂

Категорії: Без категорії

Повєткін Євген

ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей м. Києва, бібліотекар (з 2017 р.), 46 років. За освітою філолог, випускник Бердянського педуніверситету (1997 р.) і магістерського курсу з історії, теорії літератури та компаративістики НаУКМА (2000 р.)

Easysoftonic
EnglishFrenchGermanItalianUkrainian