Географія в наші дні рідко потрапляє до списку найпопулярніших та найулюбленіших шкільних предметів. Учні на дистанційному навчанні навесні 2020 року потерпали від контурних карт та складання таблиць із характеристиками континентів та океанів не менше, ніж від самостійних чи контрольних з математики. Такий стан справ прикро здивував багатьох батьків, яким уроки географії свого часу подобалися.
БІБЛІОТЕКА пише про це тепер, у час шкільних канікул, зовсім не для того, щоб нагнати суму. Насправді українцям є чим пишатися – у нас є просто-таки неймовірний, хоча й дещо призабутий здобуток у царині підліткового наукпопу з географії. Київський учитель Георгій Скарлато у далекому вже 1971 році вперше видав книжку з простою назвою “Цікава географія”.
Автор на багато десятиліть випередив свій час. З-під його пера вийшла не просто компіляція цікавих фактів про планету Земля, що ними тепер переповнений інтернет та Youtube. Георгій Скарлато береться за те, щоб пояснити логіку сучасної географічної науки та змалювати підліткам перспективи кар’єри у ній. Порівнюючи теперішніх вчених із образом географа Жака Паганеля з популярного у той час роману Жуля Верна “Діти капітана Гранта”, він зауважує їхню цілковиту несхожість. Справа не лише в балакучості, забудькуватості та інших особистих якостях жульвернівського персонажа: нині вже просто не залишилося фахівців з усієї географії одразу, так само, як давно вже нема “просто” біологів, математиків, лінгвістів тощо. Сучасна кар’єра в географії передбачає обов’язкове обрання вузької спеціалізації, наприклад, гідрології, кліматології, геології, гляціології, геофізики тощо.
Георгій Скарлато використовує зібраний багатющий фактологічний матеріал не тільки для того, щоб справити враження. На кожному конкретному прикладі він прагне показати, як мислять і працюють учені, як вони збирають, систематизують та інтерпретують зібрані дані про планету Земля. Він пише про те, що деякі острови і навіть цілий континент Австралії відкривали кілька разів, як учені спромоглися відкрити кілька островів, навіть не виходячи з власних кабінетів. Є в книжці цілий розділ про географічні закриття, тобто такі відкриття, які згодом довелося скасувати. Й хоча про закривачів знають набагато менше, ніж про уславлених першовідкривачів, їхній внесок у науку не менш важливий!
Географічні відкриття – не єдиний шаблон, який Георгій Скарлато легко й невимушено розриває у своїй книжці. Наприклад, мало кому спадає на думку, що навколосвітня подорож – це не тільки коли рухаються у широтному напрямку, на захід або на схід. Можна об’їхати навколо світу вздовж одного з меридіанів, побувавши на обох полюсах Землі. Цікаво, що перша така подорож відбулася лише порівняно нещодавно, у 80-х роках ХХ століття. А ще у “Цікавій географії” є цілий розділ про робінзонаду – починаючи від “того самого” Олександра Селькірка, що був прототипом для Даніеля Дефо, й до численних робінзонів сучасності.
На жаль, у відкритому доступі нині зовсім мало інформації про Георгія Скарлато, непоміченим минув і столітній ювілей з його дня народження, що мав відзначатися минулого року. Зазвичай такі книжки, як “Цікава географія”, стають бестселерами, а їхні автори – національними знаменитостями; втім, можливо, колись так і буде.
Не буде перебільшенням написати, що книжка з часу останнього розширеного перевидання у 2009 році під назвою “Захоплююча географія для дітей і дорослих” зовсім не застаріла. Однак розбуджена читацька зацікавленість вимагає продовжень – наприклад, про унікальні природні ландшафти в Україні, наприклад, про печери на Тернопіллі, крейдяні гори поблизу Святогірська на Донеччині або піщані коси Азовського моря. Нехай “Цікава географія”, написана шкільним учителем Георгієм Скарлато, надихне сучасних науковців, письменників та відеоблогерів на це!
Скарлато, Георгій Петрович.
Цікава географія [Текст] / худож. Р. Багаутдінов. – 4-е вид., переробл. – К. : Радянська школа, 1986. – 272 с.
Скарлато, Георгій Петрович.
Захоплююча географія [Текст] : навч. посібник / худож. С. Павленко. – К. : Альтерпрес, 1998. – 414 с.