Події кінця січня – початку лютого 1918 року в історичній літературі ХХ століття називали по-різному. В радянській історіографії вживалися назви “боротьба за встановлення радянської влади в Києві” та “громадянська війна”. Українці на еміграції говорили про початок Визвольних змагань і перший напад більшовицьких військ під командуванням М. Муравйова на Київ. Сучасна історична наука пропонує максимально прямолійну назву – Перша російсько-українська війна.
Після захоплення влади й масового терору у Харкові наприкінці грудня 1917 року більшовики почали готувати наступ на Київ. Харківський Раднарком, найвищий орган влади у новоствореному державному утворенні з дивовижною назвою “Українська Народна Республіка Рад”, заявляв про нібито громадянську війну з буржуазною Центральною Радою. Але за номінально український радянський уряд воювали російські війська – Перша та Друга Революційні армії, діями яких керували з Петрограду. Бойові дії почалися в середині січня 1918 року, з 26 січня у Києві був запроваджений стан облоги.
У ті тривожні січневі дні українці опинилися в ситуації, знайомій нашим сучасникам за “російською весною” 2014 року – вторгнення ворога й майже цілковита небоєздатність регулярних збройних сил. Дії української громади у відповідь на цей виклик що в 1918-му, що в 2014-му були схожими – почалося створення добробатів. Першим завзятим організатором українських добровольчих збройних формувань був Симон Петлюра – його дітище називалося Гайдамацький кіш Слобідської України, його гайдамаки візначилися в боях на полтавському напрямку оборони Києва – за станцію Кононівка (29 січня), а також у боротьбі з п’ятою колоною – більшовицьким повстанням на заводі “Арсенал”, яке почалося теж 29 січня. Військові формування, які того ж таки 29 січня командир Аверкій Гончаренко готував до бою на станції Крути на Чернігівському напрямку оборони (за уточненими даними, сам бій відбувся наступного дня, 30 січня), теж були добровольчими. Власне, Помічний курінь Січових стрільців, сформований зі студентів та гімназистів без належного бойвого вишколу, певною мірою випадково опинився на полі бою під Крутами – командування оборони УНР недоцінило загрозу маневру більшовиків і чекало атаки на Полтавському напрямку.
Як бачимо, оборонці Києва були змушені розпорошувати й без того нечисленні сили на трьох полях бою. За всіма правилами військової тактики, всім трьом бойовим групам було необхідне негайне підкріплення. Але взяти свіжі сили було абсолютно ніде, тому і крутянці включно з Помічним куренем, і гайдамаки, і Гордієнківський полк Всеволода Петріва мусили виконати дещо більше, ніж добре зроблену солдатську роботу. Практично всі перші українські військові добровольці здійснили подвиг, демонструючи дива витривалості та міці бойового духу, незламну мужність. Мова, зокрема, про двадцять вісім бійців студетської чоти, які після бою під Крутами заблукали, потрапили до рук ворога й були розстріляні…
Битва під Крутами – найбільш відомий епізод оборони УНР від першого нападу більшовицької Росії. На жаль, час, який знадобився для прославлення героїв Крут та розвінчання міфів навколо них, виявився дуже тривалим. На черзі й інші, не менш важливі, цікаві та героїчні епізоди цього протистояння. Віримо, що українська громада ще не раз почує, наприклад про оборонців Ланцюгового мосту в Києві, які вели запеклий впродовж бій цілого дня 4 лютого 1918 року. Попри поразку, УНР зуміла завоювати важливі тактичні здобутки. Мова про дипломатичне визнання першої незалежної Української Держави на переговорах у Бресті 9 лютого й утворення боєздатних військових формувань, які вже зовсім скоро стануть основою першої нашої регулярної армії.
Докладніше про битву під Крутами – у відео з ютуб-каналу “Історія без міфів”, запрошуємо до перегляду:
Про зустріч читачів БІБЛІОТЕКИ з художником Андрієм Пальвалем з нагоди 101-річниці бою під Крутами читайте тут.
Про зустріч читачів БІБЛІОТЕКИ з автором книги “Крути 1918” і сценаристом однойменного фільму Костянтином Коновалом та з художником Андрієм Пальвалем з нагоди 102-річниці бою під Крутами читайте тут.
Крути. Січень 1918 року [Текст] : докум., матеріали, дослід., кіносценарії / упоряд. Я. Гаврилюк ; Іст.-культуролог. т-во “Герої Крут”. – Вид. 2-е, випр. і допов. – Київ : Просвіта, 2010. – 879 с.
Тур-Коновалов, Костянтин.
Крути 1918 [Текст] : кінороман / фот. К. Мохнача, Є. Власова, Б. Дієва [та ін.]. – Харьков : Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2019. – 222 с.