Багато років БІБЛІОТЕКА прагне сформувати й підтримати зацікавленість школярів та молоді історією Другої світової війни. Для того, щоб наша аудиторія могла скласти достовірне уявлення про сучасні напрями та інструменти досліджень у цій царині, ми запрошували професійних науковців. Так, у травні 2019 року на зустрічі з науковою співробітницею Національного музею історії України Тамарою Куцаєвою ми докладно говорили про базові питання нашої пам’яті про Другу світову війну: назви пам’ятних дат – Дня пам’яті та примирення 8 травня та Дня перемоги над нацизмом 9 травня, про походження і значення символіки – червоних маків і георгіївських стрічок, про два погляди на назву і хронологічні межі війни, про коло її учасників, переможців і переможених, про вплив на подальшу історію ХХ століття.
Цього року через пандемію COVID-19 ми не можемо проводити таких заходів у просторі Події/Events БІБЛІОТЕКИ. Однак це не означає, що ми не можемо бути в курсі наукової дискусії та говорити про важливе у нашому сприйнятті Другої світової.
Цього року ми уважно стежили за обговоренням концепції пам’яті про цей період у ході телемарафону “Мир і війна”. Точніше, конфлікту концепцій – пострадянської та російської, європейської та з позицій українського націоналізму, як схарактеризував нинішній стан професор Гарвардського університету, лауреат Шевченківської премії Сергій Плохій. Україна дедалі більше тяжіє до європейської концепції, вважає польсько-українська історикиня, професорка Києво-Могилянської Академії Ольга Гнатюк. І вказує на те, що європейський погляд на війну досі не враховує реалій Східної Європи та України. Найголовніша відмінність із Західною Європою – затримка у відновленні зруйнованих інститутів демократії та вільного суспільства, що в Україні та інших країнах радянського блоку тривала аж до 1991 року, – пояснює вона. Корекція і доповнення європейської концепції, а також її сприйняття та відмова від звичних пострадянських постулатів і термінів – тривалий процес. Однак у незалежної України нема іншого вибору, окрім як іти цим шляхом. Українська історикиня Олена Стяжкіна наголосила на тому, що формування цілісної історичної пам’яті про всіх жертв і нацистського, і комуністичного режимів у час Другої світової війни – обов’язок держави, який не вийде перекласти на приватних меценатів та зекономити в такий спосіб.
Зберігати пам’ять про Другу світову війну та її жертв означає також і читати, й осмислювати й дискутувати про прочитане. Тому запрошуємо до нас у БІБЛІОТЕКУ.
Снайдер, Тимоти.
Кровавые земли [Текст] : Европа между Гитлером и Сталиным / пер. с англ. Л. Зурнаджи. – Киев : Дуліби, 2015. – 583 с.
Плохій, Сергій Миколайович.
Брама Європи [Текст] : історія України від скіфських воєн до незалежності / пер. з англ. Р. Клочка ; дизайнер обкл. М. Тітов. – 2-е вид. – Харків : Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2018. – 495 с.
Кузнєцов, Анатолій Васильович.
Бабин Яр [Текст] : роман-документ / пер. з рос. С. Батурина. – Київ : Саміт-Книга, 2012. – 351 с.
Кіяновська, Маріанна.
Бабин Яр. Голосами [Текст] / Нац. ун-т “Києво-Могилянська академія” ; Центр дослідж. історії та культури східноєвропейського єврейства ; післямова О. Зараховича ; у кн. використ. роботу худож. З. Толкачов та фот. Д. Пейсахова. – Київ : Дух і літера, 2017. – 111 с.