В наші дні вже нікого не дивує, що деякі дуже поважні дорослі, найчастіше – письменники, що пишуть дуже серйозні книжки, одного дня приходять у дитячу літературу з яким-небудь легковажним і бешкетним твором. Однак казка про мандрівку дівчинки, яка була придумана під час річкової прогулянки оксфордського професора математики Чарльза Лутвіджа Доджсона з трьома юними дочками його університетського друга – пана Ліддела – справді винятковий і дивовижний випадок. Невідомо, наскільки буквально слід сприймати пана Чарлі про те, що він “просидів цілу ніч, записуючи в зошиті всі дурниці, які запам’яталися” як історію створення казки, що нині стала однією з найбільш видаваних та наслідуваних. Втім, ця саме ця казка, попри те, що її автор не надто шанобливо іменує дурницями, зробила так, що ім’я тієї дівчинки тепер знає увесь світ. Ще б пак! “Аліса у дивокраї”, що побачила світ 1865 року підписана псевдонімом Льюїс Керрол, дуже швидко затьмарила собою усі поважні книжки з математики, які до того й після того написав професор Чарльз Доджсон…
З легкої руки Льюїса Керрола дитяча, та й значною мірою доросла література цілковито змінилася. Вже з перших сторінок все було не так, як раніше: Аліса побачила Кролика з годинником і, погнавшись за ним, стрибнула до його нори під живоплотом, і вже з цього моменту годі розрізнити, де застібнута на всі гудзики вікторіанська* Англія, а де – сповнений нескінченних загадок, химер і неймовірних перетворень Дивокрай. До Льюїса Керрола до кола дитячого читання потрапляли майже виключно дорослі твори, написані з цілком дорослою метою. Навіть така загальновизнана британська дитяча літературна класика, як “Пригоди Робінзона Крузо” Даніеля Дефо, “Мандри Гулівера” Джонатана Свіфта чи “Пригоди барона Мюнхгаузена” (про авторство, а також про те, чому ця книжка вперше побачила світ саме англійською, а не німецькою мовою, читайте тут), створювалася як повчальні й місцями дотепні книжки для дорослих. Натомість Льюїс Керрол своєю розповіддю при пригоди Аліси жодним чином не повчає своїх маленьких читачів – навпаки, його стараннями вони одразу потрапляють у такий вихор чудернацьких і частенько безглуздих подій і персонажів, що забувають про всі повчання і правила благопристойності, засвоєні раніше…
Саме Льюїс Керрол започаткував дуже й дуже багато з того, без чого ми сьогодні собі не уявляємо добру дитячу літературу. Його “Аліса у дивокраї” – чи не перша в світовому письменстві “книга-оркестр”: так називають здатність твору взаємодіяти з дуже різними аудиторіями. Адже малюки із задоволенням уявляють собі веселу біганину і слухають чудернацьку мову персонажів, що так нагадує їм власне дитяче мовлення. Підлітки зауважують стрімкі зміни, що відбуваються як з їхнім тілом, так і з їхнім сприйманням світу, й вчаться на прикладах, як сприймати різні неоднозначні життєві ситуації. Нарешті, всім – від найменших до найбільших – доступні найрізноманітніші загадки, шаради й численні підказки щодо того, як належить розуміти створені Керролом чарівні світи – Дивокрай та Задзеркалля.
Ще один творчий винахід письменника, який став невід’ємною частиною всього сучасного світового дитліту – тісна взаємодія автора з художником-ілюстатором. Хоча ілюстрації Джона Тенніела, друга Люїса Керрола, нині вважаються хрестоматійними, це не виключає можливості й інших художників долучатися до переосмислення сюжетів та персонажів книжок. Так, в Україні нещодавно побачили світ видання з ілюстраціями наших найвідоміших художників – Владислава Єрка та Євгенії Гапчинської.
Потрібні були величезні зрушення у суспільній свідомості, аби нині, у ХХІ столітті, ми змінили свій погляд на бажані чесноти дівчат та молодих жінок. Замість слухатися й підкорятися численним приписам дівчата тепер виявляють ініціативу, самі обирають професію та кар’єру і вчаться не боятися перешкод на цьому шляху. Дедалі популярнішими стають історії відкритих і впевнених у собі жінок-переможниць. А все починалося ще у позаминулому столітті, під час приємної прогулянки хвилями Темзи у компанії неймовірного дивака й життєлюба Льюїса Керрола, який розповідав казки своїй малій приятельці Алісі.
Більше про Чарльза Додсона, який одного дня став Люїсом Керролом, і про вплив, який його казки про Алісу мали на всю світову культуру, у лекції професора Національного університету “Києво-Могилянська Академія” Ростислава Семківа у рамках проєкту “БібліоFUN”:
*Вікторіанська доба – період правління Вікторії, королеви Великобританії (1837-1901)
Керрол, Л.
Аліса в Задзеркаллі ; Аліса в Країні Див [Текст] / пер. з англ. В. Корнієнка, М. О. Лукаша, І. А. Малковича ; передм. О. Забужко ; комент. М. Гарднера ; худож. В. Єрко. – 4-е вид. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2005. – 264 с.
Керрол, Л.
Алісині пригоди у Дивокраї [Текст] : повість / пер. з англ. В. Корнієнка ; іл. Д. Тенніела. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2006. – 208 с.
Керрол, Льюїс.
Аліса у Задзеркаллі [Текст] : повість / пер. з англ. В. Корнієнка ; іл. Д. Тенніела. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2006. – 223 с.