Напередодні Дня державного прапора України, який щороку відзначається 23 серпня, БІБЛІОТЕКА хоче розповісти про Степана Чубенка, його любов до України та до синьо-жовтого стягу. Шістнадцятирічний мешканець Краматорська, вболівальник донецького “Шахтаря” та воротар місцевої юніорської футбольної команди “Авангард”, юний громадський активіст був по-звірячому вбитий у липні 2014-го проросійськими бойовиками.
Десятикласник краматорської школи №12, яка нині названа його іменем – не єдиний, хто в період нинішньої російсько-української війни був схоплений, зазнав принижень, катувань і смерті, захищаючи кольори Державного прапора (Степана Чубенка фактично розстріляли за синьо-жовту стрічку, прикріплену на рюкзак). На час його трагічних відвідин Донецька, окупованого проросійськими бойовиками, Україна вже знала про героїчну загибель захисника Прапора, депутата міськради Слов’янська Володимира Рибака, катованого й убитого бойовиками Безлера й Ґіркіна-Стрєлкова 18 квітня 2014 року. Він наклав головою за намагання повернути Державний прапор на законне місце на флагштоці на будівлі Слов’янської міськради.
Шануючи пам’ять Степана Чубенка, його друзі та одноклубники з “Авангарду” організували щорічний турнір з футболу. Коли в день його народження 11 листопада команди виходять на поле, підняття Прапора і виконання Державного гімну перед початком гри для всіх перестають бути протокольною формальністю…
Пенсіонер з Дружківки Анатолій Водолазький також не побоявся вийти з Державним прапором у руках на одиночний протест 22 травня 2014 року на головній площі свого рідного міста, захопленого проросійськими бойовиками. Вже через п’ятнадцять хвилин він став їхнім полоненим, полон тривав декілька днів, пан Анатолій зазнав знущань і побоїв, ледь не був убитий.
Нинішня російсько-українська війна нагадала українцям про особливе значення Державного прапора в нашому житті. В містах і селах вздовж лінії розмежування він засвідчує – ця територія не окупована Росією, на ній шанують право людини на життя і свободу. Синьо-жовтий стяг є також відзнакою української бойової техніки. Ми схиляємо Державний прапор, коли прощаємося із загиблими захисниками України, і радісно підносимо у дні перемог українських спортсменів на Олімпійських іграх.
Докладніше про захисників Державного прапора – документальному фільмі “Мій прапор”, знятому журналістами телеканалу UA Перший.
Більше про Державний прапор та закріплений Конституцією порядок кольорів читайте тут.