З 2000 року згідно з Указом Президента щороку 7 грудня відзначається Всеукраїнського дня місцевого самоврядування. Користуючись цим інформаційним приводом, БІБЛІОТЕКА коротко пояснює, чим займаються органи влади на місцевому рівні, хто та яку роботу щодня в них виконує; хто, як і за кого голосує на місцевих виборах. Отже, починаємо у форматі запитань та відповідей 🙂
Що таке територіальна громада?
Перш за все, це колектив людей, які спільно захищають свої політичні, соціальні, економічні, правові, національні, культурні інтереси (список не є вичерпним). Слово “територіальний” означає, що до такої громади входять мешканці, які проживають в одному населеному пункті. Інколи, якщо йдеться про невеликі села, селища та міста, мешканці кількох населених пунктів можуть об’єднатися в одну територіальну громаду. Вона так і називається – об’єднана територіальна громада, або скорочено ОТГ.
Важливою ознакою територіальної громади є наявність спільних органів місцевої представницької влади. Таким чином, територіальна громада Києва складається з мешканців семи адміністративних районів включно з їхніми віддаленими частинами, такими, як Пуща-Водиця, селище ДВС (Дніпровської водної станції), Бортничі тощо. Натомість такі населені пункти, як села Новосілки, Гатне, Софіївська та Петропавлівська Борщагівка, міста Вишгород та Бровари до складу київської територіальної громади не входять, навіть попри близьке розташування до столиці. Чому? Кияни обирають своїх наділених владними повноваженнями представників – депутатів – до Київради, а села й міста-супутники – до рад своїх територіальних громад.
Для чого існує територіальна громада Києва та Київрада?
У квітні цього року під час онлайн-ефіру з науковцем-політологом, професором Національного університету “Києво-Могилянська Академія” Олександром Дем’янчуком ми дізналися про те, що слово “політика” може вживатися не тільки у вузькому (виборчі перегони), а й в широкому, практично повсякденному значенні. Цілком доречно навіть уживати термін “місцева політика”. Між іншим, він й означає захист інтересів громадян, в контексті громади Києва – киян, заради якого вони об’єдналися за місцем проживання в один колектив. Цілком можна сказати так: територіальна громада Києва, її органи влади існують заради втілення місцевої політики. І це буде цілковитою правдою.
Місцева політика – що це таке?
Власне, для того, щоб окреслити зміст політики на місцевому рівні, зазвичай пишуться й затверджуються розлогі багатосторінкові документи. Втім, для більш-менш достатньої характеристики місцевої політики буде достатньо назвати її напрями та принципи. Отже, принципи такі:
- народовладдя;
- законності;
- гласності;
- колегіальності;
- поєднання місцевих і державних інтересів;
- виборності;
- правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;
- підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;
- державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;
- судового захисту прав місцевого самоврядування.
Напрями визначаються за сферами повноважень. Для місцевих органів влади вони такі:
- соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку;
- в галузі бюджету, фінансів і цін;
- щодо управління комунальною власністю;
- в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку;
- у галузі будівництва;
- освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту;
- з регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;
- соціального захисту населення;
- в галузі зовнішньоекономічної діяльності;
- в галузі оборонної роботи;
- щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою;
- щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян тощо.
Здійснення місцевого самоврядування регламентується Конституцією України, а також профільними законами, передусім Законом “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Як громадяни можуть впливати на діяльність органів місцевого самоврядування?
Найперше – беручи у регулярних та позачергових місцевих виборах. В ході передвиборчої боротьби на них доступні майже ті ж самі інструменти та політтехнології, що й на загальнодержавного рівні. Від результатів голосування залежить політична орієнтація та персональний склад обраного на них депутатського корпусу, а відтак – і рішення, які він приймає.
Втім, діяльність місцевих рад, і Київради в тому числі – це про представницьку демократію. Натомість у наших громадян є право й можливість скористатися таким дієвим інструментом прямої демократії, як подання й голосування за петиції. Якщо депутатський корпус тієї або іншої місцевої влади не хоче включати певне важливе питання до порядку денного своїх засідань та ухиляються від прийняття необхідних рішень, можна спробувати змусити їх до цього, подавши відповідну петицію і зібравши належну кількість голосів за неї.
Якими є можливості професійної та політичної кар’єри в місцевому самоврядуванні?
Так безумовно, щоб стати депутатом Київської або місцевої ради, потрібно виграти вибори. Але місцеве самоврядування – справа не тільки депутатів, а й багатьох спеціалістів – фінансистів, бухгалтерів, економістів, консультантів тощо. Тепер, коли в Україні активно впроваджуються технології та механізми цифрової держави, робота у сфері державного управління стає дедалі менше паперовою і нудною і дедалі більше – інтелектуальною.
БІБЛІОТЕКА вітає із Всеукраїнським днем місцевого самоврядування всіх причетних!
Ось прикольне тематичне відео від Європейської комісії: